18 червня 1992-го збірна СНД (колишня збірна СРСР) проводила вирішальну зустріч на чемпіонаті Європи у Швеції проти збірної Шотландії.
Перші 2 матчі давали надію уболівальникам команди Анатолія Бишовця. Зі збірною Німеччини вони зіграли внічию – 1:1. Причому німець Хасслер зрівняв рахунок за 40 с. до фінального свистка.
У матчі проти Голландії збірна СНД простояла всю гру в обороні, пропустила "чистий" м'яч від Гулліта, але суддя з незрозумілих причин гол скасував.
Натомість Шотландія билася і з німцями, і з голландцями. Першим програла – 0:1, другим – 0:2. Попри результат, фанати Шотландії влаштували своїм улюбленцям овацію.
Перед останнім туром Шотландія втратила всі шанси на продовження боротьби, а СНД влаштовувала лише перемога.
Матч розпочався несподівано. На 6 хв. після дальнього удару Макстея м'яч ударився в штангу, від неї – у спину воротаря Харіна й залетів у ворота – 0:1.
Ще за 10 хв. Макклейр ударив здалеку, м'яч зачепив спину захисника Цхададзе і залетів у ворота – 0:2.
Збірна СНД кинулася відігруватися. Юран не реалізував вихід сам на сам із воротарем. Добровольський обвів голкіпера, але влучив у п'яту захисникові.
Наприкінці гри Шотландія забила з пенальті й остаточно поховала надії збірної СНД. Згодом її гравці згадували, що шотландці виходили на матч зі стійким запахом алкоголю. Програти вирішальний матч п'яним шотландцям – такої ганьби у нащадків збірної СРСР ще не було.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лобановський не зрозумів причину поразки від "Баварії"
Це була остання гра збірної СНД. Надалі замість неї з'явилися 15 національних збірних.
Коментарі