Перед грою "Динамо" - "Маккабі" передбачалося декілька можливих сценаріїв. Перший – кияни забивають швидкий м'яч, після чого стають повними господарями становища, забивають ще і доводять матч до упевненої перемоги, паралельно стежачи за перебігом гри у Лондоні. Другий – гості не дають динамівцям одразу забити і усю гру триває облога їхніх воріт аж до забитого м'яча. Третій – "Динамо" несподівано пропускає, після чого починається футбольна драма із фіналом на нашу користь. На практиці ми отримали четвертий – найменш очікуваний варіант – забивши швидкий м'яч, господарі поля до останньої хвилини зберігали здобуте, граючи на нервах. Своїх та уболівальників. Бо ж кожна помилка могла перекреслити усе раніше зроблене.

Власне, останній варіант не міг передбачити лише той, хто забув, що Сергій Ребров є послідовником Валерія Лобановського. Не у сенсі тактичних схем - вони тепер не такі, як у дев'яності - а у сенсі психології. "Поки м'яч у нас, ми не пропустимо", - казав Валерій Васильович. Його команди відрізнялися насамперед залізною дисципліною у захисті. Упевнений, що Лобановський, опинившись у вчорашньому становищі Реброва, вчинив би так само. Яким же було це становище?

"Динамо" з другого місця вийшло до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів

Як і передбачалося, "Динамо" побудувало свою гру на основі міцної оборони, сподіваючись на те, що висока майстерність атакуючих гравців рано чи пізно принесе забитий м'яч. Згадану майстерність у підсумку показав лише Денис Гармаш, який створив практично усі небезпечні моменти біля воріт гостей і забив той самий вирішальний швидкий м'яч. Андрій Яромоленко цього зробити не встиг, травмувавшись на самому початку гри. Без нього виявилося, що гостро атакувати флангами у киян не дуже виходить. Олег Гусєв виявився не готовим "розірвати" правий фланг, більше підігруючи партнерам. Про лівий фланг краще помовчати – награвання Дерліса Гонсалеса безпосередньо у Лізі чемпіонів виявилося дуже ризикованим експериментом.

Але головним було інше. Тренери гостей сподівалися, що забивши мяч, динамівці побіжать забивати ще і дадуть "Маккабі" простір у контратаках. До того, що господарі почнуть оберігати здобутий результат, граючи надобережно, ізраїльська команда виявилася не готовою. З кожною хвилиною "Динамо" діяло щораз "сухіше", тримаючи у тилу одного-двох "зайвих" гравців, які були дуже пасивними в атаці. У такій грі найкращим виявився Сергій Рибалка – м'яч буквально прилипав до його ніг, а передачі були несподіваними для опонентів та зручними для партнерів.

"Гармаш дуже любить атакувати. А ми не могли втрачати центр поля" - Ребров

Звісно, забий "Динамо" вдруге, і нам би залишалося милуватися грою киян, спокійно прикидаючи подумки шанси у одній восьмій фіналу. А вийшло, що буквально до останніх секунд усі залишалися у напруженні, яке зростало чим менше хвилин і навіть секунд залишалося до фінального свистка. Залишається подякувати команді за цей драматизм і побажати, щоб він і надалі завершувався потрібним для нас результатом.

×