Відомий російський гросмейстер Олександр Халіфман в інтерв'ю СЭ поділився своїми враженнями про своє знаменитого українського колегу Василя Іванчука.
Вася - це космос! Щось близьке до Фішера. Все в житті, що не є шахами, Іванчук сприймав як прикру перешкоду. Я схиляюся перед його генієм. Чи міг заплакати? Заплакати - гаразд. Мені здається, Вася і головою об стіну може вдаритися. Іноді під враженням від зіграної партії починає скакати по фойє готелю, щось бурмотіти під ніс. А поруч туристи, далекі від шахового світу. Уявляєте їхню реакцію?"
"Чи був у нього в гостях? Жодного разу. Це не Боря Гельфанд, у якого я і на весіллі в Мінську був. Припускаю, у Васі вдома все в пилу, валяються книжки, посеред стіл з витертою до блиску шахівницею. Комп'ютер він не любить, працює виключно з "живою" дошкою. Він як і раніше грає, у березні йому стукне 47. Але Вася буде битися до останнього. Шахи - його життя."
"Що йому завадило забратися дуже високо? Нервова система. У Васі вона вразлива. Небезпечно занурюватися на таку глибину! Потрібно вміти переключатися. У молодості я займався, напевно, не більше за Іванчука - але мій ККД вищий. Тому що Васю шахи поглинали в усіх проявах, вивчав якісь божевільні, екзотичні гамбіти. Я ж намагався діяти раціонально. Не розпорошуватися".
Коментарі