КПІ ім. Ігоря Сікорського – центр космічних розробок серед університетів світу. Тут давно усвідомили – за космічними інноваціями майбутнє, й взялися за амбітні проекти.
Перший український супутник найвитриваліший у світі
"PolyITAN-1" – перший український наносупутник і одразу рекордсмен. На орбіті з 2014 року. Супутники такого класу так довго не живуть", – розповідає один з його творців, викладач КПІ ім. Ігоря Сікорського Євген Коваленко.
З двох десятків виведених на орбіту різними університетами світу супутників у космосі досі лише український, розроблений та збудований командою молодих дослідників КПІ ім. Ігоря Сікорського. Тож, творці "PolyITAN-1" планують зафіксувати це в Книзі рекордів Гіннеса.
"Попри те, що пристрій можна розмістити на долоні, його розміри всього 10х10х10 см, а вага – 1 кг, завдяки колосальному прогресу мікромініатюризації елементної бази він здатен виконувати такі ж функції, як і великі супутники. Ця обставина обумовлює величезну перспективу космічних апаратів класу "нано", за рахунок суттєвого зниження вартості виведення цих апаратів на орбіту і практичного унеможливлення подальшого накопичення космічного сміття. До речі, назву PolyITAN отримали з комбінації слова "політехнічний", оскільки його розробили в КПІ ім. Ігоря Сікорського, та абревіатури "технологічний автоматичний наносупутник", – розповів керівник проекту, завідувач лабораторії наносупутникових технологій Теплоенергетичного факультету Борис Рассамакін.
"Цей супутник був експериментом, – кажуть його творці. – Нашою метою було вивести на орбіту, протестувати його здатність самоорієнтуватися в космосі, приймати та передавати інформацію, а вийшов рекорд".
Але така "живучість" – не випадковість. У КПІ ім. Ігоря Сікорського повністю змінили систему підключення сонячних батарей, зробивши їх на 20% ефективнішими. Європейські колеги спочатку сумнівалися в результатах такого експерименту, а після – стоячи аплодували нашим геніям. До цього ніхто в світі так не робив!
Другий пішов
Та на цьому експерименти з наносупутниками не завершилися. Торік у рамках міжнародного проекту для університетських команд, що розробляють техніку для дослідження атмосфери QB50, у КПІ ім. Ігоря Сікорського створили і 18 квітня 2017 року вивели в космос другий супутник "PolyITAN-2" вагою 1,9 кг. Це інтелектуальний робот, здатний "заряджатися" самостійно і на великих відстанях транслювати інформацію про нижні шари атмосфери. Всі отримані дані записуються в архів бортового процесора та передаються на Землю. Супутник вже почав виконувати наукові завдання і передавати дуже важливі дані про стан термосфери в центр управління польотами, який розташований в КПІ ім. Ігоря Сікорського. А команда молодих дослідників київської політехніки вже активно працює над створенням наступної групи наносупутників "PolyITAN-3", "PolyITAN-4", "PolyITAN-5".
На відміну від двох перших, "PolyITAN-3" оснастять спеціальною апаратурою для дистанційного зондування Землі. Цей супутник, можливо, стане космічним розвідником для української армії.
"Один такий супутник буде тричі за добу пролітати над Україною. Якщо запустити їх 15, то військові зможуть у реальному часі спостерігати не лише за зоною бойових дій, а й у певній смузі за планетою Земля", – розповідає Євген Коваленко.
"PolyITAN-4" і "PolyITAN-5" будуть призначені для проведення біологічних та інших актуальних сьогодні наукових досліджень.
Угрупування мікросупутників-розвідників
Незамінним помічником, і не лише для військових, може стати ще одна розробка особливого конструкторського бюро "ШТОРМ" КПІ ім. Ігоря Сікорського – угрупування малогабаритних космічних апаратів масою до 100 кг кожний, з оптичними сканерами, що здійснюватимуть дистанційне зондування Землі з роздільною здатністю 0,5 м. Унікальний сканер створено з новітнього матеріалу – надміцного та легкого карбіду кремнію.
"Такий тип супутників виготовляють у США, Європі, Китаї. В Україні мікросупутників як класу ще немає", – розповідає керівник особливого конструкторського бюро "ШТОРМ" Сергій Пуха. Тому в КПІ взялися за цю високотехнологічну розробку. За два роки угрупування мікросупутників буде на орбіті, переконані київські політехніки.
Такі проекти доводять: КПІ ім. Ігоря Сікорського – унікальне науково-інноваційне середовище з величезним науковим потенціалом, здатним утримувати на світовому рівні досягнення в космічній, авіаційній та інших критично важливих для України сферах.
2 
35413
Коментарі