Міжнародна група вчених виявила, що випромінювання полярних сяйв може бути частково поляризованим. На думку дослідників, вимірювання поляризації дозволить їм одержати нову інформацію про склад верхньої атмосфери Землі, конфігурації її магнітного поля та енергії заряджених часток, що випускаються Сонцем.

Донедавна вчені вважали, що випромінювання, яке випускається збудженими атомами й молекулами у верхніх шарах атмосфери, не може бути поляризованим, тому що на цих висотах (більше 100 км) зіткнення між частками відбуваються ще досить часто. П"ять років тому австралійський вчений Роберт Дункан (Robert Duncan) вперше виявив поляризацію випромінювання північного сяйва.

Дослідницька група під керівництвом Жана Ліленстена (Jean Lіlensten) з Деонтологічної лабораторії планетології (Laboratory of Planetology of Grenoble) провела дослідження північного полярного сяйва протягом зим 2006-2007 років і 2007-2008 років, результати якого підтвердили дані, отримані Дунканом.

Доктор Ліленстен і його колеги виявили слабку поляризацію червоного світіння, що випускається атомами кисню на висоті близько 220 км. На думку вчених, поляризація світла відбувається через те, що магнітне поле Землі на високих широтах пропускає електрони в атмосферу під певними кутами.

Дослідники планують використовувати інформацію про поляризацію випромінювання для визначення енергії заряджених часток, що проникають в атмосферу Землі, складу верхньої атмосфери й структури магнітного поля планети, повідомляє Освiтнiй портал.

×