Нейробіологи Деніель Канеман (Danіel Kahneman) та Еймос Тверські (Amos Tversky) одержали Нобелівську премію 2002 року за дослідження, що наочно довели, що люди дуже рідко приймають раціональні рішення. Така точка зору стала загальноприйнятою, і справедливість її не піддавалася сумніву - до сьогоднішнього дня. В останньому випуску журналу Neuron опублікована стаття, автори якої дійшли зовсім протилежного висновку: людина здатна практично безпомилково обирати вірний варіант дій, але тільки в тому випадку, якщо рішення приймаються неусвідомлено.
У спробі спростувати слова шановних колег вчені зробили ставку на експерименти. Схема першого із проведених тестів досить проста й переконлива: випробуваний сідає перед екраном комп"ютера, по якому хаотично переміщається безліч крапок, але деяка їхня кількість рухається рівномірно й в одному напрямку. Завдання - вказати, куди (вправо або вліво) рухається виділена група.
У процесі спостереження за добровольцями дослідники встановили зразковий механізм вибору рішення: випробувані якийсь час накопичували необхідні дані, які при досягненні певного "порога впевненості" реалізовувалися в чіткій й (у більшості випадків) правильній відповіді. Самі волонтери, звичайно ж, не підозрювали про те, наскільки складні обчислення проводить їхня підсвідомість: вони просто в якийсь момент "здогадувалися", куди рухаються крапки. "Ми витратили роки на те, щоб зрозуміти, як мозок використовує ймовірнісний підхід для ухвалення рішення, - говорить Алекс Пуже (Alex Pouget), професор з Рочестерського університету (Англія). - Зрозуміло, результати такого тесту підтвердили правильність наших здогадів, але потрібно було придумати спосіб зафіксувати активність самих нейронів".
Друге, удосконалене, випробування було проведено в лабораторії Майкла Шедлена (Mіchael Shadlen), професора фізіології й біофізики Вашингтонського університету. Тут вчені спеціально реєстрували активність пари нейронів, які збуджуються, коли людина помічає об"єкти, що переміщаються ліворуч або праворуч. У ході експерименту з"ясувалося, що нейрон, який відповідає напрямку руху крапок, спочатку посилає сигнали досить рідко, потім частота їх збільшується до деякого значення, після чого відбувається різке підвищення активності мозку, і випробуваний дає вірну відповідь.
Алекс Пуже зауважує, що подібна система прийняття рішень дуже ефективна, оскільки дозволяє не гаяти час на збір надлишкової інформації, якщо вибір не надто значимий, і одночасно налаштовувати для конкретного завдання свій поріг упевненості. Наступною своєю метою вчений називає саме дослідження механізму встановлення цього порога, повідомляє Освiтнiй портал
2 
35413
Коментарі