Дослідники з Університета Любека просили добровольців вивчити списки слів, об"єднаних якою-небудь темою. Потім одній групі надавали можливість виспатися, а інша проводила ніч без сну. Після цього обом групам демонстрували ті ж списки, але з додаванням декількох слів на ту ж тему, і просили пригадати, які з цих слів були запропоновані для запам"ятовування.

Частота помилкових спогадів була значно більшою серед учасників експерименту, що не спали. Більш того, в деяких випадках вони були набагато упевненіші в неправильних варіантах, ніж в правильних.

На думку керівника дослідження Сюзанн Дікельманн (Susanne Diekelmann), такі помилкові спогади формуються не під час самого позбавлення сну, але в процесі витягання інформації з пам"яті. Це підтверджується тим, що, виспавшись у наступну після безсонної ніч, добровольці здійснювали в повторному тесті не більше помилок, ніж ті, кого зовсім не позбавляли сну.

Дослідники спробували також виявити вплив кофеїну на появу хибних спогадів. Для цього в аналогічному експерименті після безсонної ночі частина добровольців отримала кофеїн, а частина - плацебо. У тесті, проведеному за годину після прийому, ті, що отримали кофеїн допустили на 10% менше помилок.

Дікельманн відзначила, що розуміння процесів формування помилкової пам"яті особливо важливе в питаннях, що вимагають точних спогадів, наприклад, при оцінці свідчень свідків в суді, повідомляє Медпортал.

×