Ексклюзиви
Четвер, 23 жовтня 2008 18:58

Жителі села Хоптинці бояться привидів

Автор: фото: Михайло ПЕРКОВ
  Ганна Кушнір підійшла до привида на метр. Каже, він чорний, волохатий, розміром з теля
Ганна Кушнір підійшла до привида на метр. Каже, він чорний, волохатий, розміром з теля

Жителі села Хоптинці Городоцького району Хмельницької області увечері нечасто виходять надвір. Особливо в негоду. Після заходу сонця людей не видно. На центральній вулиці багато порожніх будинків.

— Я 35 років проробила на фермі, ше такого не стрічала, — розповідає Ганна Кушнір, 69 років. — Років два тому ми поверталися з похорон. Була десь друга година ночі. Зі мною була Таня Смолінська й Надя Качмарова. Дивлюся: на містку щось лежить. Думала, мо" п"яниця. Коли підходимо ближче — щось чорне. Дівчата кажуть: "Пес". Я до нього, а воно не рухається. Добре бачила. Десь за метр від мене. Волохате, чорне. Розміром з теля. Ми його обійшли, обертаємося, а воно посунулося на подвір"я до Сіми Сокол. Наступного дня вона померла.

Причину смерті Серафими Сокол селяни не пам"ятають.

— Кілька місяців тому я йшла від сестри, — додає Тетяна Смолінська, 50 років. — Доходжу до мосту. Якраз вітер зірвався, молнії сверкають. Чую, хтось ніби від дощу тікає. Відійшла убік, думаю, коні які біжать. Нема нікого. Я присіла подивитися, коли блисне молнія. Нікого немає. Але ж я чую, що хтось є. А потім з неба щось тріснуло.

Жінка налякалася. Повернулася до сестри.

— Тіко пройшла кілька метрів, дивлюся, біжить пес, — жестикулює Смолінська. — Такий здоровий. Я до нього, а він на мене. Очі світяться. Ніби не біжить, а стрибає. Просто коло мене звернув у долину.

Відтоді жінки обговорюють, що у селі з"явилися привиди. Не всі односельці їм вірять.

— Я тоже не вірила, — Смолінська набирає повні груди повітря. — Доки сама не побачила.

Привидів люди бачать на місточку.

— На цьому місці і далі біля пам"ятника хлопці бачили молоду жінку. Вона ходить із конями, — згадує 14-річна Галина Мазуренко. — Ніби ходить, а потім щезає.

Селяни зустрічають привидів у негоду.

На подвір"ї не то лоша, не то коза. Очі червоні, аж палають

— Якось чуємо, щось мекає під верандою, — каже Галина Ясінська, 46 років. — А кози тут ніхто не тримає. Ніби з одного боку будинку, за секунду вже з іншого. Блисне молнія — нікого нема. Дивимося, рівно 12 годин ночі. А син Руслан розказував, що на містку щось біле таке побачив. Він борзий, але й у нього коси дибки стали. А те біле у воду стрибнуло.

— У нас давно творилося щось дивне, — згадує 77-річний Іван Кушнір. — Років 15 тому я каткував трактором кукурудзу в полі. Ніч була. Воно почало трактор з боку в бік кидать. Навіть не знаю, на що воно схоже. Якесь сиве. Як пес, але більший.

До розмови приєднується 77-річна Ганна Кушнір, дружина Івана.

— Я в молодості нічого не боялася, — розказує жінка. — Але був випадок. Був у мене собака Сірко. Здоровий, скаженючий. Раз чую, скавчить надворі. Відчиняю двері, а він — до сіней, у куток забився. А на подвір"ї не то лоша, не то коза. Очі червоні, аж палають. Схопила я крюка в руки й до нього: "Таку твою м..ть!" Мама каже: "Не чіпай, то лихе". На другу ніч Сірко здох, йому був тільки рік.

Найчастіше селяни бачать привидів-собак. Іноді — невідомого чоловіка.

— Привид чоловіка з"являється тільки на цьому місці, — говорить завідувачка сільської бібліотеки Любов Цісельська, 52 роки. — Колись тут жив пан на прізвище Вітте. Тут стояв його маєток. Його єдиний 20-річний син повісився. Хлопця поховали на місцевому кладовищі.

Цісельська підходить до 300-літнього клена, який посадив ще дід пана Вітте.

— Останній раз привида бачили у 1950-х, — продовжує завідувачка бібліотеки. — Потім він зник. Торік з"явився знову. Чоловік у капелюсі й довгому плащі ходить по трикутнику — між автобусною зупинкою, старою школою і колишнім панським маєтком. Люди до нього підходять, він розтає у повітрі. У сусідньому селі Соломна багато бачило, як за 2 метри над дорогою ходять люди, їздять машини. Все в зеленкуватому світлі, жодних звуків.

Вирішили перевірити "хоптинецький трикутник". До півночі сидимо в засідці. Жодних привидів. Переходимо на місток. По дванадцятій ночі над ставочком піднімається біле марево. Переглядаємося з водієм. Вмикаємо фари. У кількох десятках метрів посередині озерця з"явився кількаметровий білий клубок. Повільно рухається у протилежний від нас бік.

— Та то згусток туману, — вирішуємо.

Священик із села Хоптинці вважає, що привидів не існує.

— Я тут живу 16 років, — каже отець Олександр, 40 років. — Привидів немає. Це може бути вмешательство диявола. Але таке являється тим людям, котрі випивають, і не моляться Богу. Я сам скільки разів ночами ходив на богослужіння, і ще жодного разу не бачив нічого.

Зараз ви читаєте новину «Жителі села Хоптинці бояться привидів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 182
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода