Житель Кременчука, що на Полтавщині, Володимир Нікітін, 52 роки, на Каневському водосховищі поблизу села Хоцьки Київської обл. спіймав 70-кілограмового сома. Продав його перекупщикам за 1300 грн.

На середину водосховища Нікітін із чотирма рибалками заплив на гумовому човні. Почали пірнати в різні боки. Через певний час він побачив сома довжиною понад два метри.

— Я не міг у нього не вистрілить. Я як м"ясник, який побачив тушу і вже не може не замахнуться сокирою, — розповідає "ГПУ" Володимир Георгійович. — З підводної рушниці поцілив йому в шию, й потяг на поверхню. Сом був важкий і пручався. Я за ним, як поплавок, ішов під воду. За десять хвилин двічі був біля дна. Ледве витримував, бо після кожного пірнання треба було віддихуваться хвилин зо п"ять, а я не міг. Сил уже не було.

Тоді Нікітін почав махати рукояттю рушниці товаришам. Один із них, Володимир Ярошенко, підплив і почепив сому на щелепу страхувальний буйок, мовою рибалок "посадив на кукан".

— Ми вдвох там борюкались. Рибина вже зірвала різьбу на гарпуні й вивільнялася. Але ми таки затягли її на човна, — задоволено говорить Нікітін.

Володимир Георгійович працює технічним директором товариства пожежного спостереження в Кременчуці. 30 років займається підводним полюванням. Пірнає без балону з киснем. Без повітря на глибині витримує 2 хв.

— Сом був старий і жирний, тому я його не повіз додому, — каже чоловік. — До того ж не люблю м"яса цієї риби. По дорозі в Кременчук ми минали рибний ринок у селищі Градизьк і продали його. Половину виторгу я віддав Володимирові, бо він мені допоміг — такий у нас закон.

Нікітін із товаришами є членами Федерації підводного спорту України, тому мають право полювати по всій країні. Його спорядження коштує 3 600 грн. 10 років тому в Кіровоградській області Нікітін спіймав сома вагою 56 кг. Привіз його додому, поділив на шматки й роздав друзям.

1970 року 3-метрового сома вагою 230 кг витягли з річки Боржава на околиці селища Великі Ком"яти Виноградівського району на Закарпатті.

×