"Ми — грузини, і в цьому наша біда, — каже 53-річна Зоя Кварцхава з Житомира. — До нас чіпляються всі, хто тільки може. Нас ніхто не слухає, ніколи не вірять, не підтримують".
Зоя Арменаківна — учитель німецької. Понад 20 років працювала в грузинському місті Зугдіді. Її 56-річний чоловік Цотне — відставний військовий. Виховали сина Серго, 23 роки. Він навчався в Академії фізкультури і спорту.
Позаторік Кварцхави переїхали до Житомира. Продають поліетиленові пакети на міському Житньому ринку. Серго зустрічається із 25-річною житомирянкою Інною Мельник, планує отримати фах лікаря.
— Мій син — відмінник, досконало знає англійську, — жінка показує фото Серго. — У Грузії очолював громадську організацію "Примирення грузинів".
11 липня Серго Кварцхава разом із друзями-грузинами Трістаном Малашиєю та Кобою Гурцкая їхали селищем Новогуйвинськ, що під Житомиром.
Їхню "таврію" зупинили працівники державтоінспекції. Авто перевірили, хлопців затримали. Сказали — за зберігання наркотиків, які знайшли у салоні.
— Це чистої води брехня, — упевнена Зоя Кварцхава. — У сина вимагали гроші за продовження дозволу на проживання в Україні, але він не погодився. От, мабуть, і підкинули наркоту.
Міліціонери порушили кримінальну справу. Кварцхави не знали, де їхній син.
— 15 липня я зайшла у райвідділок. Випадково дізналася, що Серго у камері, — Зоя Арменаківна починає плакати. — Слідчий Олександр Сікан натякнув, що за його звільнення треба гроші. Інакше посадять до в"язниці. Я упевнена, що вони не винні. Але нас на суді ніхто не слухав би. Почала збирати гроші.
За чотири дні жінка прийшла до міліції.
— Через посередника заплатила 15 тисяч гривень. Сина обіцяли випустити того ж дня, але не випускали, — веде далі Кварцхава. — 28 липня я прийшла в кабінет Сікана. Принесла все, що зібрала — півтори тисячі доларів. Він тицьнув рукою на шафу.
30 липня Серго відпустили на підписку про невиїзд. 11 серпня знову заарештували.
— Сікан сказав, що скоро має відбутися суд. Треба ще три тисячі доларів. Але звідки в мене гроші, я й так напозичалася, — обурюється жінка. — "То за одне, а це за інше, — каже він. — Не буде грошей, Серго сяде на 2–3 роки". І дали мені синовий одяг.
Кварцхава витягує з пакета закривавлені штани, кросівки та сорочку. Каже, зрозуміла, що "доїтимуть постійно". Поскаржилася на слідчого до обласного управління служби безпеки України. 20 серпня прийшла в кабінет Сікана.
— Занесла три тисячі мічених доларів, яких привезли з Києва. Він очима показав на шафу і вийшов. Я поклала на стілець.
Сікана затримали. Своєї вини він не визнав. Того ж дня слідчого відпустили.
22 серпня Богунський райсуд Житомира розглядав справу Серго. Свідків на слуханні не було. Кварцхава отримав два роки в"язниці. Речовим доказом у справі фігурував шприц із опієм. За вироком суду його мали знищити.
Увечері Зоя Кварцхава прийшла провідати сина з його дівчиною Інною.
— Виходять з відділку Сікан і ще двоє, — каже жінка. — Схопили мене, почали душити. "Ми вам, грузини, ще зробимо!" — матюкалися. І сина посадили ні за що, і гроші забрали. А тепер мені хтось дзвонить на мобілку і попереджає, щоб не підіймала галасу.
З Олександром Сіканом поспілкуватися не вдалося.
2 
35413
Коментарі
2