"Витягли ми з води мішковину. Коли витрусили її, побачили поліетиленовий мішок із людським тілом. Таке чорне, обгоріле, що й не зрозумієш, жінка то чи чоловік, — розповідає 21-річний Олександр Мельник, який разом із батьком Аркадієм дістав із криниці труп. — Ми зразу покликали сільського голову, подзвонили до міліції".
— Нам би яку премію дали за те, що ми його знайшли й витягли, — приєднується до розмови мати Олександра, 51-річна Ніла Мельник. — Тут цею криницею тілько ми і ще сусіди користуються. Та ще ті, хто автобуса чекає біля зупинки. Це не наша криниця, а людська.
У середині квітня Мельники помітили, що вода пожовтішала й почала смердіти.
— Якось надумали покупати Сашкового сина, — виносить із сараю пакети з насінням і ставить їх на порозі біля дитячої коляски Ніла Мельник. — Нагріли води, а вона ніби мочою тхне, і зеленувата якась. То вже й не стали брати більше її, ходили до сусідів через хату — на подвір"ї мого рідного дядька є колодязь. А в суботу, 21 квітня, вирішили свій почистити.
52-річний Аркадій, чоловік Ніли, витягає з сараю "кішки" — закручені металеві крюки, скріплені між собою. Ними витягли мішок.
— Як воду з колодязя насосом викачали, — розповідає Олександр, — то перше думали, що то курка яка чи кіт у криницю впали. А як зачепив ту білу пляму, то кажу своїм, що добра курка — кілограм, мо, 80. До половини дотягнув, як воно обірвалося. Мусив ще раз тягнути.
Аркадій виходить на дорогу, веде до автобусної зупинки. За нею на горбку криниця.
— Бачте, вона так стоїть, що кожен, хто їде дорогою, може сюди будь-що кинути, — чоловік розмотує мотузку з крюками. — Отак "кішку" вниз спускають, тоді нею підхоплюють те, що у воді є, і витягають. Нам цю криницю ніхто не почистив, навіть санстанція не приїжджала, аби хоч хлорку кинути.
Ніла каже, що планують побудувати криницю на своєму подвір"ї.
— Раніше воно нам не пекло, бо вода була. А тепер я з тої криниці ніколи води не візьму. Хай її хоч сто раз чистять.
Про труп Мельники розповідають неохоче. Аркадій нагадує синові, що треба носити ящики з картоплею на город.
— Ну що було? — перепитує Ніла. — Тіло людське було.
Нагріли води, а вона ніби мочою тхне, і зеленувата якась
— Тільки не все, — обертається Аркадій. — Ніг і рук не було.
— Експерти приїжджали, то казали, ніби жінка, — уточнює Олександр. — А ми так і не розібрали. Тулуб зовсім чорний, обгорілий, і без одягу. Хто його знає, скільки воно в криниці пролежало. Експерти запевняли, що зуби всі на місці, і ніби хороші зуби. Кажуть, може, їй 35–40 років було.
Люди говорять, що в мішку могло бути тіло 44-річної Галини Щербатюк. Останнім часом вона жила в сараї Ольги Пастушиної. А протягом трьох тижнів її ніхто не бачив у селі.
— Вона тут у всіх працювала, — розповідає Ольга Пастушина, 33 роки. — Коли хотіла, могла спати в нашому сараї. Проте в кого робила, в того і спала. Останній раз її бачили перед Великоднем — помагала сусідам свиню різати. Міліціонери казали, що саме стільки в криниці міг той мішок пролежати. Але ніби там молодша жінка була. А де Галю шукати, ми навіть не знаємо. Вона з нашого села, але її хата розвалилася. Город продала більш ніж 10 років тому, як мати померла. Більше вона не має тут родичів. Її дочці Оксані зараз 21 рік. Проте з матір"ю вона не жила, бо дитину в Галі ще в роддомі забрали. Ще син у неї є, Коля. Йому 15 років. Він змалку ріс у дитбудинку. Галя трохи дивакувата була. Ходила у воєнних штанях і кепці, називала себе то чоловіком, то жінкою. Останнім часом пила.
Сільський голова Володимир Савлюк, 31 рік, сподівається, що ніхто з односельців до злочину не причетний:
— Мені казали, що Галину тиждень тому хтось на дорозі бачив і навіть цигарки давав. Сподіваюся, вона жива. Міліція вже розглядає версії щодо вбивства якоїсь жінки з Мурованих Курилівців. Через наше село міжміська траса проходить — от із Мурованих Курилівців сюди спокійно могли тіло привезти. А криницю обов"язково прохлоруємо, вичистимо. Хоча навряд чи селяни з неї воду братимуть.
У Барській районній прокуратурі особу померлої досі не встановили. Результатів експертизи поки що немає. Тому ні про статуру жінки, ні про риси її обличчя сказати нічого не можуть. Одягу чи прикрас, за якими можна було б упізнати тіло, жінка не мала. Відомо лише, що в неї були здорові зуби.
Усіх, хто може допомогти слідству, просять телефонувати за номером (04441) 212 46, 214 47.
4 
35413
Коментарі
1