"Я так не хотіла, щоб син ішов працювати в таксі, так відмовляла, — плаче 43-річна житомирянка Тетяна Суслова. — Наче відчувала. А напередодні лиха мені однокласники снилися. Як тільки вони сняться — буде біда".
Тетяна Володимирівна працює на панчішній фабриці. Живе у квартирі з матір"ю 71-річною Вірою Сахневич. Чоловік Олег загинув 15 років тому.
28 серпня жінка поховала єдиного сина Володимира Суслова, 24 роки. Його вбили два чоловіки й дівчина.
Володимир закінчив 9 класів Житомирської школи N27, у коледжі вивчився на електрика. Довго працював на будівництвах, змінював роботу.
— Іноді прийде до мене й ледь не ридає, — згадує Суслова. — "Ніде немає стабільності, — каже. — Подався б геть, так син втримує".
Улітку Володимир улаштувався водієм на підприємство "Чесне таксі". Їздив службовою білою "волгою". Працював за графіком "доба через добу". 26 серпня мав вихідний, однак вийшов на роботу — колега попросив підмінити. Близько другої ночі Суслова викликали до житомирського мікрорайону Богунія. Більше чоловік на зв"язок не виходив.
У Богунії на Володимира чекала 18-річна дівчина і два чоловіки, 21 та 23 роки. Попросили відвезти на Соколовський масив. Коли проїжджав темною вуличкою, напали.
— Перерізали горло, покромсали ножем усі груди, — плаче Тетяна Суслова. — Уже мертвого гамселили молотком по черепу. Забрали барсетку, де лежали 300 гривень, дві мобілки й документи. З пальця здерли каблучку з надписом "Спаси и Сохрани".
Тіло таксиста нападники викинули. "Волгу" відігнали на вул. Малікова і спалили. Удень усіх трьох затримали. Міліціонери їх вирахували по мобільному телефону, який зловмисники не вимкнули.
Із пальця здерли каблучку з надписом "Спаси и Сохрани"
21-річний житель Овруча вже тричі був засуджений за квартирні крадіжки, його старший співучасник був у розшуку. Дівчина ще донедавна навчалася у Житомирському державному університеті. Її вигнали за прогули.
— Перед цим вони вже двічі нападали на людей, — каже начальник обласної міліції Валерій Присяжнюк. — Викрадали цінні речі й гроші.
Ховали Володимира 28 серпня на кладовищі Дружба. До будинку його матері зійшлися кілька тисяч людей, приїхали таксисти. Процесія паралізувала рух транспорту проспектом Миру на кілька годин.
Колеги Суслова поминають чоловіка в ресторані місцевого Гідропарку. За столом — майже 30 таксистів. На столі стоять горілка, вода та хліб. На антенах машин висять чорні стрічки.
— Володя був принциповий, — говорить його колега Сергій. — Якщо пообіцяв приїхати о такій-то годині, значить не спізниться й на хвилину. На рідкість спокійний, добросовісний. Постійно марив своїм сином, не міг уявити життя без нього.
Таксисти скаржаться, що на місці Суслова міг опинитися кожний.
— Нам не дозволяють мати при собі газові балончики чи дубинку, — веде далі Сергій. — А рація — то що там почуєш. Зв"язок з оператором постійно шумить, посторонні голоси. Коли Володю різали, за балаканиною нічого не чули.
У Володимира лишилася дружина 22-річна Катерина Павлікова та син Артур, 2 роки. Торік молодята перебралися жити з помешкання батьків чоловіка до хати на Соколовському масиві.
— Не можу уявити життя без Вови, — плаче Катерина Павлікова. Після загибелі чоловіка вона перебралася до своєї матері. Щодня ходить на кладовище. — Ми так одне одного любили. Навіть традиція була — писати одне одному любовні клятви. Татуювання зробили. У Вови на лівій руці написано "Катя навсегда", у мене — "Вова навсегда".
7 
35413
Коментарі