Третій тиждень у Ріпкинській райлікарні Чернігівської області лікується 54-річний Віктор Козел із села Велика Весь. Чоловіка поколов племінний бугай.

— Такий бичок у нас один на все село, — розповідає Віктор Васильович. — Я його з маленьких ростив. Його на мою честь назвали — Вітьком.

Віктор Козел 20 років працював трактористом у колгоспі "Ленінський шлях". Уже три роки працює пастухом, тепер випасає худобу "Чернігівської індустріальної молочної компанії".

— Пасемо 140 корів і 50 телят, ще є людське стадо, — зазначає чоловік. — До Вітька всі корови ходять.

Зранку 15 червня до бугая привели корову.

— Вітьок справу закінчив і вискочив через відкриті двері до череди, — каже чоловік. — Пішов із коровами щипати травичку на болото. А опівдні мимо нас гнали на обід людських корів, щоб подоїти. Зазвичай вони пасуть по один бік каналу, а ми — по інший. Ми відігнали своє стадо вбік, Вітька я взяв під контроль. Тільки повернувся, як раптом підлетів у повітря. Відчув страшний біль. Отямився — штани розірвані, все отут у крові, — показує між ногами. — І болить сильно.

Сусід Микола Кулик привіз дружину Віктора та фельдшера. Майже одночасно з ними приїхала "швидка".

— Глянула, а в чоловіка все між ніг порвате, — згадує 49-річна Віра Козел. — Сильно переживав. Навіть чарку налили, щоб свідомість не втратив. Мужики є мужики. Для них же це — основне. Як почують, куди бик ударив, автоматично за свій пах хапаються. Уже півсела в лікарні побувало. Чи не всі чоловіки провідали.

Запитую, чи переймається жінка за майбутнє інтимне життя.

Мужики є мужики. Для них же це — основне

— Та ну, що ви, — відмахується. — Живий і слава Богу. Якби треба було одрізать — одрізали б. Але зараз усе ціле.

Підприємство пообіцяло оплатити лікування пастуха.

— Відкрита рвана рана, — згадує хірург Ріпкинської райлікарні Віталій Ковтун. — Я обробив її, прочистив від гною, грязі. Частково відсікли змертвілу частину, решту зашив, поставив на місце. Думаю, за тиждень випишемо.

Лікарі кажуть, що бик пройшов рогом якраз над стегновою веною й артерією. Якби влучив на півсантиметра глибше, чоловік міг стекти кров"ю.

— Якщо працювало до цих пір, працюватиме й надалі, — запевняє лікар. — Навіть дітей мати може.

Бугая Вітька тримають на фермі в загорожі. Зоотехнік Наталія Огіренко охоче демонструє тварину.

— Тепер на прив"язі тримаємо, — каже Наталія Георгіївна. — У нас штучного запліднення в господарстві нема. Вітьок і нам корів запліднював, і людям. Спокійний завжди був, нікого не зачіпав. Тепер трохи його боїмося. Зараз, коли стадо приходить, так жалісно заводить: "му-у-у".

Директор товариства "Добробут" Олександр Симончук називає бугая Віталиком.

— Тепер на ковбаси, мабуть, піде, — каже чоловік. — Як напишете статтю — керівництво накаже його прибрати.

×