19-річного Юрія Зінченка побили вболівальники московської команди під час футбольного матчу "Динамо" (Київ) — "Спартак" (Москва), що відбувся 27 серпня у столиці. Юрій потрапив до травматологічного відділення обласної лікарні із двома зламаними ребрами, струсом мозку та розітнутою бровою. Він дивився футбол біля великого екрану в парку Дружби народів.
Юрій Зінченко лежить на ліжку в лікарняній палаті. Ліва половина обличчя й тулуб перебинтовані.
— Ми з товаришем Андрієм приїхали із Сєверодонецька на Донеччині підтримати улюблені футбольні команди, — Юрій розмовляє російською. — Я вболівав за "Динамо", а товариш за "Спартак". Одягнулися відповідно — я у футболку динамівців, він узяв спартаківський шарф. Побоювалися фанатів "Спартака". Вони — жорстокі з уболівальниками інших команд. Та біля арки Дружби народів було багато міліції, тому ми заспокоїлися.
Це був початок першого тайму. Я стрибав і кричав, підтримуючи свою команду, яка забила гол. Хтось кинув порожню пляшку з-під пива мені в голову. Ще за мить у вухо попав камінь. Він відскочив від моєї голови і полетів у натовп. Я озирнувся. Група людей, чоловік вісім-дев"ять, у майках "Спартака" та клубних шарфах на обличчях швидко наближалися до мене. Вони кричали: "Ты чё, хохол, не понял, кто тебя позвал? Мы тебя тут ща и закопаем". Хлопець років 17 підійшов і мовчки, з розмаху вдарив мене пивною пляшкою по голові. Ліве око залилося кров"ю — розбили брову. Я впав. Що було далі — пам"ятаю погано. Бачив, що вболівальники "Спартака" зчепилися з фанами "Динамо". Двоє із цих хлопців за ноги потягнули мене у парк. Андрій намагався вступитися, але спартаківці кричали "Чего их жалеть — мочить их надо".
Перше, що вони зробили — зняли з мене динамівську футболку й порвали. Кричали. Та слів я не розбирав. Ударили по голові. За руки й ноги мене тримали хлопці, а дівчина била ногами. Каблуком розірвала мені мочку вуха. Потім один із фанатів ударив по ребрах. Усередині щось хруснуло. Я закричав і відключився. Не знаю, скільки пролежав. Коли опритомнів, почув, що вболівальники співають гімн України. І знову відключився. Отямився в лікарні.
Претензій до правоохоронців Юрій не має.
— Я опинився в центрі вболівальників, міліціонери не змогли швидко зреагувати. Доки вони до мене добиралися, мене вже відтягнули.
4 
35413
Коментарі