Зранку 5 липня 30-річний в"язень столичного СІЗО N 13, на вул. Дегтярівській, майкою задушив свого 60-річного сусіда по камері. 13 липня працівники слідчого корпусу в"язниці побачили ще одного задушеного зека.

— У кожній камері є кнопка виклику, — пояснює працівник колонії, який не називається. — Дирекція чи охорона не винні. Вони бійок не бачили. Це зеки, які через найменшу дрібницю здатні на самосуд. Можливо, той сів на чуже ліжко, щось поцупив чи навіть косо глянув.

Охоронці запевняють, що в обох випадках ніхто не кричав, не стукав і на кнопку не тиснув.

— Ці два випадки доводять, що керівництво Київського СІЗО N13 не гарантує безпеку, не дбає про здоров"я та життя ув"язнених, — обурюється 38-річний Едуард Багіров з організації "Міжнародна ліга захисту прав громадян України". — Це не остання смерть у СІЗО. Там страшні умови. З ув"язнених знущаються, б"ють їх. Тому вони не витримують.

×