Ексклюзиви
Пʼятниця, 09 листопада 2007 07:00

Тіло Ірини Осадчої викрали з могили

  Ірина Осадча на випускному вечорі у селі Вербки Павлоградського району Дніпропетровщини у червні 2004 року
Ірина Осадча на випускному вечорі у селі Вербки Павлоградського району Дніпропетровщини у червні 2004 року

"Верни в могилу тіло моєї дочки! Куди ти дів мою дитину? Не вернеш тіло, підеш на той світ разом зі мною!" — кричала 22 серпня цього року в залі Павлоградського міськрайонного суду, що на Дніпропетровщині, 48-річна Валентина Осадча. Звинувачуваний у скоєнні ДТП Віктор Пиріжок, 39 років, материнські прокльони слухав мовчки. За кілька хвилин судді амністували його.

14 листопада 2004 року близько шостої вечора жительки села Вербки Павлоградського району на Дніпропетровщині Ірина Осадча, Марина Саличева та Юлія Топчій ішли узбіччям головної вулиці. Край дороги була 17-річна Ірина. Біля магазину на дівчат іззаду налетів чорний джип "Тойота Прадо". За кермом був односелець, підприємець і колишній міліціонер Віктор Пиріжок.

— Зразу ж після аварії подружка Марина подзвонила нам із вуличного телефону, — згадує Валентина Олексіївна. — Та коли за 15 хвилин ми приїхали, на місці аварії вже нікого не було.

Віктор Пиріжок збив дівчат на очах даїшників із райцентру Вадима Онікієнка, Максима Несмачного та Василя Григоренка. Вони були метрів за 25 від місця пригоди. Одразу підбігли до джипа. Замість п"яного водія за кермо сів Онікієнко. Міліціонери посадили Марину та Юлю на задні сидіння. Ірину завантажили у багажник і повезли до реанімації 4-ї лікарні Павлограда.

— Я двоє суток не виходила з лікарні, — витирає сльози Валентина Осадча. — Мені сказали, що Ірочка жива, але в комі. Завідувач реанімації Юрій Арутінян виніс список ліків — начебто для того, щоб вивести доньку з коми. Віддав його жінці Пиріжка Тетяні. Вона двічі майже на 200 гривень купувала ліків. Я на колінах просила Арутіняна, щоб віддав дитину, що ми заплатимо за літак і перевеземо Ірочку в реанімацію у Дніпропетровськ чи Київ.

Лікарі запевнили, що повітряну "швидку" вже викликали. І попросили Валентину Олексіївну дістати ліки, потрібні для виведення потерпілої з коми.

— Син подзвонив до родичів у Москву і невістка поїздом передала ліки цього ж дня, — веде далі жінка. — Прилетіли з Дніпропетровська й лікарі "швидкої". Та Ірочки їм не віддали.

Пиріжок пропонував 10 тисяч доларів

За дві доби Осадчим сказали, що Ірина померла в реанімації не приходячи до тями.

— Вони познущалися з нас, — стверджує Валентина Олексіївна. — Адже доньку привезли в лікарню вже мертвою. У неї був переламаний хребет. Я пізніше знайшла лікарів із санавіації. Вони тоді забрали з реанімації хлопчика. Ірочку їм навіть не показували. Медики вигороджували Віктора Пиріжка. Якби було встановлено, що він убив Ірину на місці пригоди, то не потрапив би під амністію.

Перед похоронами Ірини до її батьків прийшов Віктор Пиріжок із дружиною та матір"ю. Викликав на розмову батька Сергія Васильовича. Він каже, що колишній міліціонер визнав свою вину і пропонував $10 тис. Осадчий відповів: "Постав свій джип на кладовищі і поклади ті 10 тисяч у машину. Я їх спалю разом із джипом".

Розмову із Пиріжком Осадчий записав на диктофон. Та на жодному із судових засідань запис не слухали.

Справу розслідували в Павлоградському райвідділі міліції. У скоєнні ДТП обвинуватили 20-річного Руслана Нестеренка. Хлопець живе у Вербках, ніде не працює, часто випиває. Начебто того вечора він був із Пиріжком на дні народження. Той випив і попросив Руслана сісти за кермо.

— На судових засіданнях Іринині подружки, люди, які стояли на зупинці й бачили все, казали: у машині нікого, крім Віктора Пиріжка, не було. Навіть даїшники свідчили, що за кермом був саме він, — говорить Валентина Осадча.

Суд над Русланом Нестеренком почався торік у серпні. А у березні цьогоріч він зізнався, що взяв на себе чужу вину. Нестеренка звільнили у залі суду. А за кілька днів до міліції прийшов Пиріжок — із заявою, що саме він був за кермом джипа, який збив Ірину Осадчу. На той час уже було відомо про майбутню президентську амністію.

У ході слідства мати Ірини домоглася ексгумації тіла доньки. 2 червня 2005 року розкопали могилу і побачили, що кришка труни порушена. Із неї викручували шурупи, через що дошки кришки роз"їхалися.

— Це не Ірина! Це не моя донька! — закричав 48-річний Сергій Осадчий, коли побачив тіло.

Осадчі стверджують, що у труні було тіло не 17-річної дівчини, а 30–35-річної жінки — повної, коротко стриженої. А Ірина — худенька, важила близько 50 кг, з волоссям майже до середини шиї.

— На тій жінці були чорні чулки, а я Ірочці у труну до весільного плаття й фати одягла білі колготки, — плаче Валентина Олексіївна. — Як я можу про це не пам"ятати, коли всю ніч у труні її ніжки гладила?

Та слідчий у протоколі записав: "Потерпілий Осадчий С.В., оглянувши труну, заявив, що там знаходиться його донька Осадча І.С."

Сергій Васильович і Валентина Олексіївна добиваються поновлення кримінальної справи щодо ДТП, в якому загинула їхня донька.

— Після амністії Пиріжок казав своїм друзям, що "менти і прокуратура своє одробили", — розповідає Валентина Осадча. — Але я доб"юся, що його засудять.

Зараз ви читаєте новину «Тіло Ірини Осадчої викрали з могили». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода