62-річний Станіслав Максимко із села Розсішки Христинівського району Черкащини 26 квітня оголосив голодування. Встановив намет і прапор на центральній площі райцентру навпроти адміністрації та райради.

— Я думав голодувати 19 квітня, але рішив не тривожити людей перед Пасхою, — розповідає. — Сидітиму, доки не віддадуть гроші. Бо жити ні за що. Маємо трьох синів. Усі жонаті, треба онукам щось купити. Я не зміг поїхати навіть на похорон до свахи. А вони не дають десь 20 тисяч гривень.

Станіслав Фатійович з дружиною працював у Розсішківському місцевому колгоспі. Під час розпаювання їм не віддали їхню частину майна. Воно залишилося у господарстві. Тепер вимагає за нього гроші.

— Зараз прийшов інвестор і викупляє все майно, — продовжує. — Але платить тільки півціни та ще й не хоче заплатити за оренду майна за вісім років. Господарством зараз керує Іван Коханівський. Ми просили його віддати гроші, але нас ігнорують. Півроку судимося, але суд не може нічого вирішити. Того рішив голодувать. Власті попереджав, вони не реагують.

Іван Коханівський, директор товариства "Розсішки", запевняє, що новий інвестор розрахується з боргами:

— Він передасть гроші голові райдержадміністрації. А той віддасть їх людям. Але суми там значно менші. За оренду майна сплачувати не будемо, бо майном користувалися всі.

×