Вівторок, 27 березня 2007 17:32

Син півтора місяця тримав у хаті тіло померлої матері

  Ольга Сніжко в своїй хаті. На звороті фото підпис її рукою: ”Квітень 2001. Я іду на день народження куми Трохимівни. Валя та Вітя дома”
Ольга Сніжко в своїй хаті. На звороті фото підпис її рукою: ”Квітень 2001. Я іду на день народження куми Трохимівни. Валя та Вітя дома”

29-річний Віктор Сніжко із села Улянівка на Київщині півтора місяця тримав у хаті тіло померлої матері. 18 березня напіврозкладений труп виявив сільський голова.

Віктор жив із 68-річною матір"ю Ольгою Михайлівною. На два роки старша сестра Валентина подалася до Києва ще в 14 років. До родичів приїздила рідко. Одного разу навідалася, щоб поміняти ім"я на Валерію. Власної сім"ї не має.

Останні півроку Ольга Сніжко хворіла. Казала, що впала, почала боліти нога. Із часом вона розпухла й почорніла. Жінка ходила, спираючись на ціпок, потім на два. Із листопада минулого року зовсім не вставала.

— Вона сиділа весь час у хаті на одному місці, — розповідає поштарка Оксана Савицька, 36 років. — У середині січня я принесла пенсію. Вона сказала, щоб я гроші синові віддала, бо він її годує. У лютому я зайшла, Вітька суп варить, каже: "Зараз покормлю бабушку, така слаба". Я збиралася віддати гроші Ользі Михайлівні, а він: "Вона вже й мене через раз впізнає, мені віддай". Довіреність на своє ім"я він ще рік тому зробив.

У прочинені двері поштарка побачила стареньку, яка сиділа на своєму звичному місці — ліжку. Голомоза, ноги ганчірками обмотані. Оксана віддала гроші синові.

15 березня вона прийшла з черговою пенсією. Двері ніхто не відчинив. Поштарка переказала через сусідів, щоб Віктор зайшов по гроші. Він з"явився наступного дня.

— Зрадів, що гроші є, бо, каже, потратився матері на мазь для ноги й таблетки для голови, — згадує Оксана Савицька. — Ще додав, що мати замовила купити в магазині оселедця.

Його поведінка здалася поштарці підозрілою: люди подейкували, що він на кілька днів зникає з села, а матір залишає саму. Оксана попросила сільського голову Савицького провідати хвору.

Від страшного запаху сусіди вискакували на двір

Господаря він не застав. Заглянувши у вікно веранди, побачив недоїдену собакою курку. Вирішив, що неприємний запах іде від затхлих кісток. 18 лютого прийшов ще раз. Віктор побачив Савицького у вікно й вискочив на вулицю, кинувся тікати. Голова з сусідом — за ним. Наздогнали і змусили відкрити двері. У захаращеній кімнаті на ліжку побачили мертву Ольгу Михайлівну.

— Вона напівсиділа, тряпками закидана, сиве волосся розпатлане, немов у ньому кури греблися, — розказує Василь Савицький, 39 років. — Видно, як вмерла, так її ніхто і не чіпав. А поряд — постіль сина. Простирадла чорні.

Збіглися сусіди. Від страшного запаху вискакували надвір. Віктор на запитання не відповідав, стояв білий як стіна. Тільки обмовився, що з собою щось зробить. Його забрали до районного центру — Переяслав-Хмельницький — на допит. Тіло матері повезли на розтин. Судмедексперт встановив, що жінка померла своєю смертю 2 лютого. У закритій труні її поховали 19 березня на цвинтарі біля родичів. Сина, як непричетного до її смерті, відпустили. На похорон він не прийшов. До доньки не додзвонилися. Місцеве господарство виділило машину, труну, хрест і 491 грн на поховання. Сусіди відбули скромний обід.

Наступного після похорону дня "ГПУ" побувала в Улянівці. Двері до хати Сніжків підперті ломакою, замкнені на ключ. Сусід навпроти Олександр Яковлєв, 34 роки, розповідає таке:

— Віктор робив людям ремонти. Заробить за тиждень 500 гривень, у барі за день-два спустить. Матір у неділю знайшли, а в суботу він приїхав із міста на таксі — в барі "карооке" співав.

Сніжко після школи ніде не навчався, одруженим не був. Випивав, але під парканами не валявся. Судили за зберігання наркотиків, дали рік умовно. Чому нічого не сказав про смерть матері, не знає ніхто.

Покійну часто бачили із синцями, про які вона говорила, що це через падіння: то з порога, то в погріб. 65-річна Галина Вишняк, кума покійної, згадує, що останнього разу бачила Ольгу Михайлівну в січні. Носила їй їсти.

— Ольга сказала: "Будем, кума, прощаться, бо я вже більше не встану", — розповідає жінка.

Покійна була хорошим зоотехніком-селекціонером. Особисте життя не склалося: перший чоловік Іван випивав, помер понад десять років тому. Прийняла другого, але і той пив. Жінка його вигнала.

Уже після від"їзду кореспондента "ГПУ" Віктор Сніжко прийшов додому. Де поховали матір, не цікавився.

Зараз ви читаєте новину «Син півтора місяця тримав у хаті тіло померлої матері». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі