4 серпня на цвинтарі села Брицьке Липовецького району на Вінниччині поховали 32-річну Руслану Дячук і її новонародженого сина. Дві труни поклали в одну могилу. Жінка з дитиною померли під час пологів.

— Таких похоронів навіть ми не пам"ятаємо, — перешіптуються 80-літні жінки з процесії. — Зараз же не кам"яний вік. Технології, комп"ютери. А лікарі вгробили своєю байдужістю здорову жінку та дитину.

— Русланочка помирала наодинці, в муках, — голосить матір загиблої Тамара Свірська, 60 років. — Її ручки були затиснуті в кулачки. Це наша вина. Доня нам дзвонила тієї ночі з лікарні. Треба було все кидати та їхати спасати. Ми ж думали, що там лікарі.

Руслана працювала кухарем у дитячому садку, її чоловік Володимир доглядає власне господарство. Два роки тому звели нову хату в селі Вахнівка. У подружжя підростають доньки-близнючки 13-річні Іванка та Марійка.

Дячуки чекали хлопчика. На діагностиці жінці сказали, що плід важить більше 5 кг. Руслана жартувала, що народить богатиря — другого Вірастюка (Василь Вірастюк — найсильніша людина світу-2004. — "ГПУ").

Під час вагітності Руслана не лягала в лікарню. Поралася по господарству, сапала город. Важила близько 120 кг при зрості 1,58 м.

До Липовецької райлікарні жінка прийшла народжувати 1 серпня. На той час переношувала плід 12-й день. Її поклали в стаціонар. Тиск був 140 на 90 мм рт. ст. Плід важив більше 6 кг.

— Руслана телефонувала нам, — згадує чоловік Володимир Дячук, 37 років. — Каже, що лежить сама в палаті. Темно, навіть лампочки немає. Ніхто з лікарів не підходить. Востаннє подзвонила ввечері. Мені так боляче, каже, що я весь одяг на собі порвала. Однак ніхто не приходить. Після того не дзвонила.

Зранку 2 серпня Руслані зателефонувала на мобілку мати.

— "Тяжола ситуація" — відповідає завідуючий, — згадує Тамара Степанівна. — Я помчала в лікарню. Вбігаю до завідуючого. "Де моя дитина?!" — кричу. А від нього перегаром тхне. Я стала перекидати столи, побила їм вікна. Викликали до мене міліцію.

Жінка дізналася, що її донька й онук уночі померли.

Головний лікар Липовецької райлікарні Олександр Дмитрук відмовився від коментарів.

— Руслана Дячук поступила до нас 1 серпня, — читає із заготовленого аркуша завідувач пологового відділення Петро Підкоморний. — Вагітність 40–41 тиждень. Набряки ніг. Серцебиття плоду чітке та ритмічне. Призначено лікування.

Лікар запевняє, що Руслану відправляли до Вінницької обласної лікарні, у відділення патології вагітних. Пропонували зробити кесарів розтин. Однак жінка відмовилася, вирішила народжувати природним шляхом у Липовці.

— О 22.30 в жінки відійшли навколоплідні води, — веде далі Підкоморний. — Біля породіллі весь час чергувала акушерка. О 22.45 стан хворої був задовільний, пологової діяльності не було. Запропонували кесарів розтин ще раз, але жінка відмовилася. О пів на першу ночі почалися перейми. Серцебиття плоду слабке. Викликали всіх акушерів-гінекологів, операційну бригаду. О 2.30 вагітна втратила свідомість, серцебиття плоду не прослуховувалося. Із Вінниці прибули лікарі, приступили до надання невідкладної допомоги. Тиск породіллі впав до нуля. О 3.40 серце зупинилося. О 4.45 констатували біологічну смерть.

Вбігаю до завідуючого. А від нього перегаром тхне

Підкоморний стверджує, що дитини не врятували, бо в жінки не згорталася кров.

— Причина смерті Руслани Дячук — еклампсія, — каже Ніна Довгополюк з обласного управління охорони здоров"я. — Це важке захворювання, яке виникає під час вагітності та пологів. Жінка помирає від набряку легень, крововиливу в мозок, удушення. Часто гине плід.

Лікарі кажуть, що інформацію про загибель відправили до Міністерства охорони здоров"я. У Липовці працює комісія. До закінчення її роботи конкретних висновків не оголошують.

На третій день після смерті завідуючого пологовим відділенням відсторонили від виконання обов"язків.

Односельчани Руслани Дячук не вірять лікарям. Обговорюють іншу версію. Кажуть, жінка помирала на самоті. Лікарі поставили їй крапельницю, а самі пішли святкувати день народження колеги.

— Чому ж не повідомили родичам, що Руслана з 22.30 у небезпеці? — обурюються селяни. — Тоді в Руслани відійшли води. Можливо, розпочалася кровотеча, але нікому було зупинити. Її ж халат досі не повернули. Можливо, тому, що був увесь у крові.

Батьки жінки припускають, що мертву Руслану лише вранці помітила санітарка.

— Якщо було так, як кажуть лікарі, то чому не рятували онука, — каже Тамара Свірська. — Кажуть, Руслана відмовилася від кесаревого. Та його їй ніхто не пропонував! Бо інакше мали б взяти підпис про відмову. А хай навіть відмовилася. То ви лікарі, бачите, що помирає. Не повірю, що трималися її відмови. Урятуйте хоча б маля. А вони покинули її.

×