- Дорослі не розуміють, яка це відповідальність - узяти дитину, - каже директор центру Анатолій Іванов, 57 років. - Думають, це іграшка. Зараз у нас 13 діток. І кожне хоче ласки, щоб його обійняли, поцілували.
У закладі можуть перебувати до 20 дітей. Це сироти, ті, від кого відмовилися батьки. Із ними працюють психологи. Якщо за дев'ять місяців дітей не забирають рідні чи прийомні батьки, їх передають до шкіл-інтернатів.
- Жодна дитина не відмовилася від батьків, - продовжує директор. - Була одна дівчинка, так чекала маму. Казала: "Моя мамулька забере мене". А та відмовилася. Дитина пішла в інтернат.
У кімнаті стоять три двоярусні ліжка. Поряд із кожним - дві тумбочки. Біля вікна - стіл. До мене підходить 12-річна Вікторія Григорчук.
- А нащо ви записуєте дітей? - запитує. - Хочете когось забрати? Візьміть мене.
- Вона сирота, - пояснює психолог центру Ольга Довгань. - Але всі діти хочуть додому. Всиновлюють їх по-різному. Одні - малих дітей, щоб ті думали, що це рідні батьки. Інші - дорослих, котрі все знають і розуміють.
Торік в Україні усиновили 2374 дитини. Зареєстрували 900 відмов. На 1 січня 2010 року в країні є 100 787 дітей, які залишилися без батьківської опіки.
Коментарі
4