Тіло 20-річної Тетяни Кушнір знайшов увечері 24 листопада її молодший брат Олександр. Дівчина лежала роздягнута на порозі між кімнатами квартири. На шиї — шнур від подовжувача, зав"язаний на три вузли. Експерти встановили, що загибла була незайманою.
Тетяна жила із братом у батьківській хаті в райцентрі Тульчин Вінницької області. Їхні батьки розлучилися. Матір виїхала на заробітки до Москви, батько — до Києва.
— Я старалася для дітей, як могла, — у 38-річної Катерини Кушнір тремтять руки. Вона сидить у кімнаті з матір"ю Галиною Шевчук, 62 роки. Жінки планують іти на маслосирзавод, де Тетяна працювала обліковцем. — Ми з чоловіком розлучилися. У цьому біда. Чоловік казав платити йому за хату. Я взяла кредит, щомісяця мала віддавати 850 гривень, а зарплату тут мала 500. Ще дітей за щось треба було вчити. Поїхала в Москву не зі своєї волі.
Катерина згадує, що її донька пережила дві складні операції на хребті.
— Гроші на них збирали всією громадою. Таня була доброю душею, її любили і сусіди, і на роботі, і в академії. Навчалася на четвертому курсі Ірпінської національної академії податкової служби, була старостою групи, — жінка витягує залікову книжку доньки. Показує п"ятірки. Просить опублікувати фотографію, на якій донька поряд із ректором академії Петром Мельником і подругою. — Таня була улюбленицею ректора. Планувала залишитися працювати при академії.
21 листопада дівчина приїхала додому після сесії. Наступного дня розмовляла з матір"ю по телефону. Та пообіцяла приїхати додому 30 листопада.
— А доця каже: сон мені, мамо, наснився. Я — наречена і одна у весільній фаті танцюю на подвір"ї, — зітхає жінка. — Я відповіла, що це болєзнь.
Тетяну поховали в білій весільній сукні. На похорон приїхали однокурсники. Її молодший брат навчається в місцевому ПТУ N41.
Шухляди були відкриті, сумочка перевернута, гаманець зник
— Дочку не повернеш, але я хочу знати правду. Не вірю, що Таня наклала на себе руки, — плаче Катерина Кушнір. — Ті, хто це зробив, знали, що я працювала в Москві, висилала гроші на погашення кредиту. Усі подушки поперетрушували, все кругом перерили. У крупах навіть шукали, але не знайшли. Да нікогда в жизні моя дитина не могла накласти на себе руки, як каже міліція! Аби це було так, то священик не відправив би службу.
На похорон племінниці приїхав 51-річний В"ячеслав Кушнір, колишній прапорщик.
— Її могли вбити, а потім інсценувати самогубство, — припускає В"ячеслав Олександрович. — Бо вона лежала прив"язана до ручки дверей. У такому положенні люди самогубством не кінчають. І де ділося з Тетяни золото? На ній були три каблучки, ланцюжок, золотий браслет. Сумочку перерили, забрали 300 гривень.
До розмови долучається 29-річна Світлана Кушнір, донька В"ячеслава. Того вечора жінка була на місці трагедії.
— Коли прибігла, то лікарі нікого не пускали до хати, міліції не було, — уточнює Світлана. — Констатували смерть, а тіло було холодним. Відрізали з шиї провід, хоч не повинні цього робити. Міліція мала б подивитися на вузол.
На порозі в хаті Світлана побачила папір, яким Тетяна мила вікно. Тюль зняла, не встигла повісити. Шухляди були відкриті, сумочка перевернута, гаманець зник. На дивані видно сліди боротьби. На подушці та шпалерах — кров.
— Останній день на роботі Тетяна була веселою, дуже довольною, бо підняли зарплату, — додає Альона Ардикуца, 40 років, начальник фасувального цеху маслосирзаводу. — Планувала купити нові зимні сапожки. Узяла у відділі соцзабезпечення путівку, за два тижні мала їхати в санаторій.
Міліція відпрацьовує різні версії загибелі дівчини. Від офіційних коментарів утримуються, чекають висновків експертів Вінницької криміналістичної лабораторії.
2 
35413
Коментарі