Увечері 19 листопада до реанімації Хмельницької обласної лікарні привезли трьох жінок: 51-річну Ніну Вовнянко, 38-річну Валентину Іванюгу та Валентину Пономаренко, 47 років. Усі були у тяжкому стані.
— Двох одразу перевели на апарат штучного дихання, — каже завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Микола Бесараба. — Третя була у дещо кращому стані.
Пацієнток рятували півтори доби. Уранці 21 листопада Ніна Вовнянко й Валентина Іванюга померли. Валентина Пономаренко й досі в реанімації, її стан стабілізувався.
Усім трьом стало зле у гінекологічному відділенні.
— Пацієнтки поступили до нас 19 листопада, — розповідає завідувачка відділення Людмила Глубоченко. — Готувалися до планових операцій. Перед анестезією їм призначили очищення кишківника. Того дня у лікарні відключили воду. Її набирали у пляшки.
Комісія обласної лікарні провела внутрішнє розслідування, потім зібрали колегію обласного управління охорони здоров"я.
— Жінкам ввели токсичну речовину, очевидно, формалін, — говорить начальник обласного управління охорони здоров"я Микола Янчук. — Підтвердити це мають лабораторні дослідження, які проводять у Києві. Вони будуть через два тижні. Воду набирали у пластикові банки з-під фурациліну. Він не міг нашкодити.
Формалін — токсична речовина білого чи прозорого кольору, має різкий запах. Його використовують у моргах та відділеннях патологічної анатомії для консервації тканин. У лікарнях зберігають у спеціальних умовах, котрі перевіряють працівники санепідемстанцій. Тканини, на які потрапляє формалін, одразу відмирають.
Та санітарка хотіла повіситися
— 50 міліграмів формаліну — смертельна доза для людини, — продовжує Микола Янчук. — Особливо коли його ввести у пряму кишку. Токсини миттєво всмоктуються у кров.
Колегія вирішила винести догану обом начмедам лікарні, зняти з посади головну медсестру, завідувачку гінекологічного відділення, звільнити чергову медсестру й санітарку. Кажуть, промивання робила санітарка, яка працює у лікарні 19 років.
Нині надзвичайну подію розслідує комісія з Міністерства охорони здоров"я, порушено кримінальну справу. Винним загрожує до двох років в"язниці.
Ніни Вовнянко не стало за день до її 52-річчя. Вона з чоловіком Володимиром жила у селі Нове Поріччя Городоцького району.
— Вони довгий час жили у райцентрі, — розповідає Любов Королівська, сільський голова Нового Поріччя. — Але років чотири тому продали хату і переїхали в село. Раніше Ніна працювала прибиральницею, Володя робітником на механічному заводі. Як перебралися до нас, уже не працювали, тримали господарство.
У Вовнянків є 31-річна донька Олеся. Вона з чоловіком і 4-річним сином живе у Хмельницькому, працює у ветеринарній лікарні.
Володимир Вовнянко поскаржився на лікарів до прокуратури. Однак санітарку він не вважає винною.
— Її справа — швабри і ганчірки, — каже чоловік. — Питання: чого вона бралася не за своє діло? Адже клізму мала робити медсестра. Я не хочу, щоб когось посадили, не хочу грошей. Жінку це мені не поверне. Хочу, щоб лікарі, які це допустили, більше не працювали.
Валентина Іванюга їздила на заробітки до Москви, працювала прибиральницею у салоні меблів. Жила у селищі Кремінна Городоцького району з 16-річною донькою Людмилою. Дівчина закінчила курси перукарів, нині на практиці.
— Валя набідувалася за своє життя, — розповідає секретар селищної ради Таїсія Вортна. — Мати померла, коли їй було років десять. Їх із братом виховував батько. Після школи вийшла заміж, але чоловік попався непутьовий — пив, гуляв. Вони розлучилися. А років зо три взимку брат замерз.
Минулої суботи Валентину Іванюгу поховали. Із рідних була лише донька. Колишній чоловік на похорон не прийшов.
— Який він мені батько? — обурюється Людмила. — Коли померла мама, я подзвонила йому. Він каже: "А чого я маю йти, я з нею не живу".
Чоловіка можуть позбавити батьківських прав. Тоді до повноліття Людмила щомісяця отримуватиме 284 грн.
— Уранці 20 листопада я їхала до мами, — згадує дівчина. — Переживала, бо їй мали робити операцію. Всю дорогу до автобуса наді мною кричала чорна ворона. Я дуже злякалася. Ще не знала, що мама помирала в реанімації. Я чула, як переговорювались у лікарні. Та санітарка хотіла повіситися.
Коментарі