"Ніяких дідових картин ми не продаємо й не даруємо, — обурюється черкащанка Леся Нарбут, онучка народного художника України Данила Нарбута. — Хочемо тільки, щоб із них зробили експозицію. А тут пліткують всяке".

На початку лютого жінка побачила по телевізору новину. Диктор казав, що картини Нарбута серії "Квіти України" хочуть подарувати на день народження Вікторові Ющенку 23 лютого. Нарбути про таке чули вперше.

Данило Нарбут — син художника Георгія Нарбута. Народився 1916 року. Працював у декоративній майстерні Київського оперного театру, головним художником столичного цирку, художником-консультантом театрального музею. Свого часу очолював сотню Української Повстанської Армії. Малював переважно етнографічні мотиви й історичні сюжети. За портретні серії "Сподвижники Богдана Хмельницького", "Гетьмани України" і полотно "Страшний суд" отримав Шевченківську премію. Перед смертю 1998-го багато робіт подарував громаді Черкас, зокрема серію "Квіти України" із 35 полотен. Картини зберігаються у міському Будинку культури імені Івана Кулика.

Син Нарбута помер шість років тому. Єдиною спадкоємицею стала онучка художника Леся. Данило Георгійович дуже її любив. Кожні канікули дівчинка проводила в діда й баби. 1993 року Леся народила доньку. Данило Геогрійович дав ім"я правнучці — Богдана. Називав її Богом даним дарунком.

— Суматоха з картинами почалася торік у грудні, — згадує 60-річна Тетяна Шадріна, невістка Нарбута. Жінка працює директором студії "Ільдана". — Дзвонить мені директор Будинку культури Людмила Бакума. Каже, що турбується за картини, бо немає належного освітлення, температурного режиму. Скинула факсом перелік полотен з описом ушкоджень.

Леся Нарбут написала листа міському голові Сергієві Одаричу. Просила передати дідові роботи для експозиції в обласному художньому музеї.

— На першому поверсі почали ремонтувати чотири кімнати. Там буде музей Нарбута. Хочемо передати на виставку ще й картини зі своєї колекції, — говорить Леся Георгіївна. — Але забирати собі "Квіти України" і не думали. Адже дід подарував їх місту.

Нещодавно депутати міськради ухвалили рішення — передати картини Нарбута спадкоємцю, тобто Лесі Георгіївні. Щоб воно набуло чинності, необхідна згода мера. Однак містом уже говорять про те, що картини продадуть.  

Директор будинку культури запевняє, що вони не псуються.

— Полотна складені у скрині, перекладені поролоном, — розповідає 58-річна Людмила Бакума. — Приміщення тепле, сухе, сонце не потрапляє. За рахунок міського бюджету спеціально зробили п"ять скринь із фанери. Картини різні: від 50 на 70 до 202 на 141 сантиметр. Тут їх ніде виставляти.

Кожна картина коштує не менше 10 тисяч доларів

Начальник міськвідділу культури 57-річна Любов Стоколос каже, що Леся Георгіївна написала листа меру як спадкоємець на авторське право картин Данила Нарбута.

— Але це не означає, що вона має право забрати картини, — пояснює Любов Стоколос. — Леся Георгіївна може претендувати на гонорар, якщо ми робитимемо репродукції.

Відділ культури оцінює полотна в 434 тис. грн. Однак спеціалісти впевнені, що на "чорному" ринку кожна картина коштує не менше $10 тис.

×