"Я не можу спати. Ночами кручусь і думаю, як Оксана взяла ніж, — каже 56-річна Олена Назарова з райцентру Іванків Київщини. — Хай би взяла сковорідку, перебила Міші руку чи ногу. Або вдарила ножем раз. Так він живий лишився б".
З Оленою Марківною зустрічаємось у райлікарні, де вона працює сестрою-господаркою. При згадці про сина жінка плаче — кілька днів тому минули сороковини. Запрошує до кабінету. З гаманця дістає маленьку кольорову фотографію Михайла.
— Міша хороший був, ні з ким, окрім жінки, не бився, — згадує вона. — Але ж Оксана теж до нього задиралась. Раз так ударила лопатою по голові, що син знепритомнів.
27 січня опівдні 31-річний Михайло Назаров прийшов до матері забрати доньку 9-річну Катерину. Та гостювала у бабусі.
— У Міші подзвонив мобільник, — згадує жінка. — Він розізлився. "Знову Оксана напилась", — каже.
Додому чоловік пішов сам. Мешкав у селі Сукачі під Іванковом із 32-річною дружиною Оксаною, донькою Катериною і падчіркою Ольгою, 16 років. Працював на пилорамі місцевого сільгосппідприємства. Дорогою випив пляшку ром-коли і пива. Одразу поліз до Оксани битись.
— Зламав дружині ніс, ножем поранив коліно, — розповідає 26-річна Наталія Харченко, слідчий райвідділу міліції. — Та впала на підлогу. Тоді чоловік кинувся душити її. У запалі жінка вихопила ніж і двічі вдарила його у живіт.
Коли Михайло впав, Оксана зателефонувала на роботу начальнику. Жінка працює муляром на станції технічного обслуговування автомобілів у підприємця Юрія Худенка. У село приїхав його син. Дорогою до лікарні Михайло помер від втрати крові.
Я то сережки подарую невістці, то золоте колечко
— Врятувати Мішу було неможливо, — плаче Олена Марківна. — Оксана перебила йому порожнисту вену.
Оксана Назарова родом із села Запрудки Іванківського району. Вперше вийшла заміж у 16 років, народила доньку. Не дочекавшись чоловіка з армії, переїхала до Назарова. Розписались 10 років тому.
— Оксана з неблагополучної сім"ї, — розповідає Олена Марківна. — Її батьки спились, один брат убив сусідку, двоє інших — теж тюремщики, хворі на туберкульоз. А ми невістку любили і шанували. Допомагали, бо вона ж сирота. Я то сережки подарую, то золоте колечко. Сама платила за газ і світло, коли Міша не працював. Чотири роки тому купила їм хату у Сукачах.
Мати Михайла каже, що син ревнував дружину до її начальника. Просив не повертатись додому вночі, не пити з чоловіками після роботи.
— Міша не міг жити без Оксани. Любив її і ревнував. Якось застав у ліжку з сусідом, — згадує жінка. — Покинув, але повернувся менш як за рік. У день своєї смерті купив собі й дружині по мобілці. Невістка того й напилась, бо обмивала обновку.
Оксана Назарова досі працює на станції технічного обслуговування. Її злочин кваліфікували як перевищення необхідної оборони. Жінці загрожує умовний термін.
— Я не хочу нічого говорити, — говорить невисока струнка жінка з короткою стрижкою. Вона саме чистить одяг після фарбування машини. Просить не говорити з доньками, не травмувати їх. — Свекруха каже, що я оббріхую чоловіка. А мені з нею кожної неділі на кладовищі зустрічатись.
8 
35413
Коментарі