90-річна тернополянка Марія Бочан виграла в Європейському суді справу проти України. Держава змушена буде заплатити їй 2 тис. євро.

Протягом десяти років Марія Іванівна намагається довести своє право на квартиру, яку зайняв 49-річний Юрій Мельник. Міський та обласний суди її підтримали, однак Верховний тричі повертав справу на дорозслідування. Востаннє її відправили до Чемеровецького райсуду Хмельницької області, де пенсіонерка програла справу.

Бочани жили в Тернополі. Чоловік Марії Павло працював правником. Син Іван пішов батьковими слідами. У жовтні 1989-го він заснував житловий кооператив "Кооператор", до якого увійшли п"ять сімей. Міська рада виділила землю. За два роки на загальних зборах кооператив ліквідували, три незавершені будинки розподілили. Дім на вул. Енергетичній, 28 дістався Бочанам.

— Це 3-поверховий будинок плюс мансарда, — пояснює Іван Бочан, 45 років. — Тут дві квартири, кожна загальною площею 350 квадратних метрів. Встановлене індивідуальне опалення, підведений газ, у кожній квартирі — сім кімнат, три санвузли, гараж на дві машини і по чотири сотих городу. Права половина дому моя, ліва — батьківська.

Марія Іванівна з чоловіком вирішили продати свою квартиру. Наприкінці 1992 року познайомилися з Юрієм Мельником — колишнім льотчиком. Він вийшов на пенсію, возив світильники місцевого заводу "Ватра" на продаж до Москви й Польщі. Мав 2-кімнатне помешкання в Тернополі. Він погодився заплатити Бочанам $25 тис. за половину будинку, якщо її добудують, а землю приватизують.

— Тоді ми звели лише перший поверх і гараж, — згадує Іван Павлович. — Батьки дали йому ключі. Він тримав свій бус у гаражі, на першому поверсі влаштував склад світильників. Будувати не допомагав.

Це помешкання оцінюють у півмільйона доларів

Бочани закінчили будівництво 1994-го. Спробували дістати дозвіл на приватизацію земельної ділянки під будинком. Три інші родини — члени кооперативу — її оформили. Міськрада не дала дозволу. У лютому 1997-го на 73-му році життя Павло Бочан помер. Згодом праву частину земельної ділянки дозволили приватизувати Іванові Бочану, ліву — Юрієві Мельнику.

— Це було з подачки тодішнього мера В"ячеслава Негоди, — пояснює Іван Павлович. — Мельник тоді зійшовся з двоюрідною сестрою його дружини, от мер і допоміг своякові житлом. Більшість депутатів залежали від мера, тож підтримали рішення.

Мельник вселився у квартиру Марії Іванівни. А вона перебралася до сина. Звернулася до суду з вимогою виселити Мельника.

Нині в лівій половині будинку мешкає донька Юрія Мельника від першого шлюбу. Це помешкання оцінюють у півмільйона доларів.

Європейський суд зобов"язав Верховний суд України провести "cправедливий судовий розгляд, незалежний і неупереджений".

×