О шостій ранку на святого Андрія, 13 грудня, ув"язнена Збаразької жіночої колонії Любов Вінипицька, 51 рік, вийшла у внутрішній дворик помолитися. За годину її знайшли повішеною на паску від халату. За останні п"ять років це перше самогубство у колонії.
Любов Вінипицька родом із Вінниччини, має доньку. У в"язниці сиділа вчетверте.
— Отримала чотири роки за крадіжки, а раніше сиділа за збут наркотиків, — каже 34-річний Руслан Вовк із обласного департаменту виконання покарань. — Відсиділа рік. Стягнень і заохочень не мала.
У Збаразькій виправній колонії відбувають покарання 800 жінок, серед яких є й убивці. В"язні розподілені на загони, кожен живе у дво- чи триповерховому гуртожитку, обнесеному чотириметровою стіною. За межу загону колоністок відпускають лише до їдальні, бібліотеки чи лікаря.
— Любов не працювала, бо ще на волі зламала руку, кістки зрослися погано, — веде далі Руслан Ярославович. — Один час допомагала в цеху, однак її звільнили, бо рука боліла. Виконувала господарські роботи.
Останнім часом Вінипицька щоранку молилася. Із сусідками по кімнаті не сварилася, за гарну поведінку хотіла звільнитися достроково. 12 грудня їй телефонувала донька, розповідала, що народила дитину. Жінка зраділа.
Напередодні Любов Вінипицьку оглядав психолог, схильності до самогубства не виявив. Увечері жінка разом з іншими в"язнями співала в хорі.
8 
35413
Коментарі