"У мене дитина зранку голодна, — плаче хмельничанка Людмила Гаюр, 38 років. — Бо газовщики відключили газ і сусідам сказали, що через мене. Тепер ті мене клюють. Не пускають навіть чаю нагріти. То що, помирати з голоду? Краще вже викинутися з вікна".
Людмила хапає доньку Марину, вибігає на балкон і виставляє її з балкона п"ятого поверху. Дитина плаче, чіпляється матері за шию. Заштовхую Людмилу назад у квартиру.
— Не можу я так далі жити, — в господині починається істерика. — Дитина постійно хворіє, під крапельницями в реанімаціях лежить. У неї себорейний дерматит. Якщо її не помити, тіло воспаляється. А як, коли нема газу?
Уранці газовики відключили від постачання 10 квартир у будинку.
— Ми проводимо планово-технічне обслуговування, — розповідає Олег Димцун, начальник аварійно-диспетчерської служби "Хмельницькгазу". — У цій квартирі газова колонка стоїть у ванній — це грубе порушення. Шланг, який іде до газової плитки, не такий, як потрібно. Газ включити не можемо.
Він підносить запаленого сірника до газової колонки.
— І витяжки немає, — пояснює.
— І не буде, бо колонка не працює, — відповідає господиня. — Ви наче цього не знаєте. Чи не знали, що у мене колонка стоїть у ванній? Я купила квартиру дев"ять років тому. Скільки разів до мене приходили газовики — і порушень не було. А тут раптом з"явилися. Настроїли проти мене всіх сусідів, нібито через мене їм газ одрізали. Не включите газ — викинуся з вікна з дитиною. Побачите.
Людмила працює швачкою. Позаторік розлучилася. Живе у двокімнатці в будинку на вул. Інститутській, 20/2. Із нею живуть доньки Сабіна, 18 років, на рік молодша Сюзанна і 4-річна Марина.
— Шию і по ночах, щоб копійку мати, — каже. — У міськвиконкомі дають допомогу, але її тіки на ліки і хватає. У мене заборгованість за газ 300 гривень. Я заплачу хоч зараз, але включіть газ.
через такі порушення може вибухнути будинок
Газовики не вмикають. Кажуть, через такі порушення може вибухнути будинок.
— Зараз це питання точно ніхто не вирішить. Хіба завтра начальство скаже, — говорить Олег Димцун.
Людмила нервує, лається, непритомніє. Їй викликають "швидку". Приходить до тями. На сходовому майданчику на неї нападається сусідка.
— У мене нема ніяких порушень і боргів, — кричить Валентина Дорохова. — Чому маю страждати? У мене тоже діти. А ти закрий морду. Закрий, я тобі сказала!
Мешканок намагається заспокоїти Юрій Коновалов, заступник начальника управління охорони праці та соціального захисту населення.
— Я підніму питання про те, щоб усунути недоліки, — каже. — Не думаю, що тут багато роботи.
5 
35413
Коментарі
3