3-го лютого цього року вибухнули два газові балони в луганському кафе "Суп-Хаузі". П"ять жінок померли, шістьох госпіталізували з опіками. Досі в лікарні залишається 19-річна студентка останнього курсу Луганського комерційного коледжу Ганна Бабакова.

— У Бабакової опіки третього ступеня, травматичний шок й ушкоджено ліктьовий суглоб правої руки, — розповідає хірург Луганської обласної лікарні Оганес Вартанян. — Дівчині зробили операцію — з сідниць на лікоть пересадили шматок шкіри розміром 10 на 4 сантиметри. Потрібно розробляти праву руку, яка не згинається.

У день вибуху до лікарні привезли адміністратора кафе "Суп-Хауз" Тетяну, куховарку, двох офіціанток та двох практиканток-одногрупниць комерційного коледжу. Серед постраждалих Ганна обгоріла найбільше. Лікарі боялися пускати до дівчини близьких — у неї опухло лице, видно було лише ніс. На руках висіли пакети, куди стікала сукровиця. Повіки Ганни злиплися, тому вона нікого не бачила. Запитувала: "Хто до мене прийшов?".

Мерія Луганська виділила 10 тис. грн на ліки. По тисячі дали сім"ям загиблих та по 500 грн — кожній із постраждалих.

— В палату зашел врач и раздал девочкам по 500 гривень в конверте, — каже рідна сестра Ганни 24-річна Євгенія. — Мы до сих пор не знаем, от кого эти деньги. Но на покупку лекарств ушло куда больше, чем 500.

Два тижні тому п"ять постраждалих жінок поїхали доліковуватися додому. Ганна Бабакова лишилася сама. Господарі "Суп-Хаузу" Петро та Ірина Рибалки до лікарні не приходили — жінки трудилися в них нелегально.

У кафе працювало 12 людей. Проте за два місяці власники закладу відрахували до Фонду соцстраху лише 23 грн. При нещасних випадках на виробництві саме цей фонд оплачує постраждалим лікування, похорони, допомогу дітям. Приміром, за одного шахтаря до фонду щомісяця відраховують 200 грн. Якщо гірник загине на роботі, родина отримує 200 тис. гривень.

Ганна вчиться на технолога-харчовика. Хлопця не має. Вона — друга донька в сім"ї. Її старша сестра Євгенія працює  в паспортному столі міліції.

Господарі "Суп-Хаузу" взяли Ганну на роботу, обіцяючи оформити дівчині переддипломну практику. Трудової книжки не відкрили. За тиждень Ганна заробляла 500 грн, працювала позмінно.

Не зарахували на роботу й адміністратора "Суп-Хаузу" 35-річну Тетяну.

— За останній тиждень роботи господарі навіть зарплати не виплатили. Про допомогу взагалі мовчу, — каже Тетяна. Прізвище називати боїться. — Треба шукати іншу роботу, а в мене волосся згоріло. Жду, щоб відросло. Щастя, що того дня я була в натуральному светрі й руки згоріли лише до зап"ясток. Я практично одна годую сім"ю, виховую 5-річну доньку.

Загибла 43-річна куховарка Ірини Золкіна отримувала в кафе 2 тис. грн на місяць, а за офіційними документами — 450 грн. Тепер її двом неповнолітнім дітям щомісяця платитимуть по 112 грн. Іще вони отримають 32 тис. грн разової допомоги по втраті годувальника. Якби Ірина отримувала всю зарплату легально, її дітям надали б одноразову допомогу — 114 тис. грн і щомісяця по 625 грн.

У хозяина кафе всюду братья, сваты, кумовья

— Мы будем подавать в суд на хозяев кафе, — каже Євгенія Бабакова. — Но прокуратура пока не определила круг потерпевших. У меня опускаются руки. У хозяина кафе всюду братья, сваты, кумовья. Мне сказали, он раньше торговал металлом.

Зводити "Суп-Хауз" у центрі Луганська Держінспекція будівельного та архітектурного контролю міста заборонила. За типовим проектом будівля кафе на 600 кв. м не поміщалася між житловими будинками. Проте заборону будівництва скасував міський Третейський суд. Тоді власники майбутнього закладу без проекту звели павільйон на 200 кв. м. У тісному приміщенні замість електроплит поставили дешеві газові. Кафе відкрили в грудні 2006 року.

— Девочки-поварихи сгорели в кухне из-за тесноты. Они наталкивались друг на друга и не могли выбраться из огня, — продовжує Євгенія Бабакова.

Кажуть, вину за вибух хочуть покласти на працівників кафе — адміністратора і чоловіка загиблої куховарки Ірини Золкіної. Напередодні він заправляв балони газом.

×