Ексклюзиви
Пʼятниця, 10 серпня 2007 07:00

Альона Попінчук повісилась на власному весіллі

Автор: фото з сімейного архіву Попінчуків
  Продавець сільмагу Альона Попінчук та працівник автозаправки Олександр Феськов у день весілля фотографуються біля пам’ятника Невідомому солдатові в селі Посад-Покровське Білозерського району Херсонської області. Опівночі молода повіситься на весільному ша
Продавець сільмагу Альона Попінчук та працівник автозаправки Олександр Феськов у день весілля фотографуються біля пам’ятника Невідомому солдатові в селі Посад-Покровське Білозерського району Херсонської області. Опівночі молода повіситься на весільному ша

Молоді 24-річна Альона Попінчук та 27-річний Олександр Феськов із села Посад-Покровське на Херсонщині призначили весілля на суботу 7 липня. День трьох сімок — 7-го числа 7-го місяця 2007-го року — називали щасливим. Місцевий священик не схотів вінчати їх у Петрівку.

— 6 липня доньці чотири роки. Відмітимо день варення, а в суботу — весілля, — настояла Альона.

Гості ще не розходились, коли опівночі молода змінила весільне плаття на світлий костюм і пішла за хату. Там на гілку горіха накинула весільний шарф, який їй пов"язала свекруха. Альона була висока, а гілка росла низько. Наречена стала на коліна, щоб затягти на шиї зашморг.

Гості спохватились за кілька хвилин після смерті молодої. Робили штучне дихання, але це не помогло.

— Я пішла з весілля раніше, — розповідає мама нареченої 42-річна Світлана Попінчук. — Треба було вкласти спати онуку. Альона сказала: "Мамо, вам завтра зять ноги митиме. Ось гроші подарували, візьміть, нові тапки купите".

Від грошей Світлана відмовилася. Посміялася, що нарешті Сашко за 10 років свого добився — зятем називають.

— Хіба ж я могла подумати, що за годину її не стане? — плаче мати. — У ту ніч Альона двічі вішалася. Перший раз на поясі від шкіряного пальто. Він обірвався. Тоді вона взяла шарф. Ми його в магазині вдвох вибирали. Був широкий, крепкий і довгий.

Посад — велике українське село на трасі Херсон—Одеса. Сюди Попінчуки переїхали з глибинки на Миколаївщині. Їхній старшій доньці Альоні тоді було 12 років.

— Вона важко перенесла переїзд. Плакала за друзями, — згадує Світлана. — У школі в неї було мало подружок. А Фесько, ми так називаємо Сашка, ще в школі за нею бігав. Вона красива була, моя дочка. Нервова, правда. Якось ми посварились із чоловіком. Альона через це наковталась таблеток. Їй тоді 14 років було, — продовжує Світлана. — Син прибігає і кричить: "Мамо, Альона бабиних таблеток напилася і спить!". Я її марганцовкою промивала. Після того наче заспокоїлась.

Після школи Альона зійшлася з місцевим чоловіком. Народила доньку. Мужик почав пити. Баба називає його "біологічним батьком". Невдовзі Альона з донькою повернулася до мами.

Колишній залицяльник Олександр просив її, щоб з дитиною жила з ним. Та відмовляла. Сашко весь час носив у кишені записку: "Я кинулся под машину из-за своей любимой девчонки" — щоб водій не відповідав за його смерть. Двічі стрибав під машину. Раз шофер вискочив, дав йому по морді.

— Так у мене ж записка, — виправдався Олександр.

Він ту Альону любив, як Бога, а вона ним крутила як циган сонцем

Врешті Альона здалася. Батьки Саші віддали сім"ї бабину хату. Із Феськовим Альона прожила чотири роки. Працювала продавщицею в сільському магазині. У селі кажуть, що вона намагалася накласти на себе руки.

— Фесько ходить по селу і плеще язиком, що Альона лізла в петлю, лякала його й малу, — обурюється теща. — Був би мужиком, прийшов би до мене й сказав: "Мамо, з Альоною не все добре". Я б її в город, до лікаря. Він же її боявся.

— Такої золотої невістки, як Альона, у мене не буде, — ридає мама Олександра Тетяна. — Ми ж із неї пилинки здували. Було, сидимо вечеряємо, приходить Альона. "Такий костюм у магазин привезли красивий", — розказує. Начебто й не просить купити, знає: зайвих грошей немає. А мій Сашко за лісапед і на заправку, де працює. Приїхав і дає Альоні 270 гривень. Каже: "Купи собі костюм, а ми якось перекрутимось...".

Альона мріяла про біле плаття і фату. Вона любила увагу. Усе крутилась перед дзеркалом.

— Таки добилась інтересу до себе, — починає плакати мама Альони. — Не догледіла я її, — винуватить себе. — У неї в день весілля було "на рубашці", страшенно лило. Вона була перезбуджена. Їй треба було не шампанське пити, а заспокійливе. Якби я не пішла, уберегла б, — зітхає мама.

У смерті Альони мама Олександра винить одного з весільних гостей.

— Я не знаю, як зовуть того хлопця, він не з нашого села, — каже свекруха Тетяна. — Прийшов під кінець гулянки і каже: Хочу побачити наречену. Положено пригостити гостя. Світлана гукнула Альону, й вони з тим хлопцем почоломкались. Після того Альона проплакала весь вечір. Накричала на Сашу. Мовляв, ти випив, іди проспись. А Сашко такий, йому скажеш іди, він і піде. Так і проспав свою Альону. А хто був той хлопець, про те тільки Альона знала. Тепер вже не розкаже.

До розмови приєднався свекор — вітчим Сашка.

— Сашко — баба, а не чоловік, — обурюється. — Він ту Альону любив, як Бога, а вона ним крутила як циган сонцем. Він же однолюб. Мовчить тепер і мовчить. Все у собі переживає.

Рідні бояться за Олександра.

— Лікар так заколов його заспокійливими, що він на похороні не міг стояти, в обморок падав, — згадує свекруха. — Ми забрали його до себе, щоб не жив один. А він піде туди, грюкає в двері порожньої хати: "Альона, зозуля моя, на кого ти мене покинула?".

Іринці, доньці Альони, не кажуть про смерть мами.

— Я їй пообіцяла, що повезу в зоопарк, — уперше за всю розмову всміхається Світлана. — Скоро поїдемо. Вона мене все про нєвєсту розпитує. Каже, правда, моя мама була нєвєстою і її дядько забрав?

Бабця Світлана подала документи на опікунство над онукою.

Зараз ви читаєте новину «Альона Попінчук повісилась на власному весіллі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

14

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1627
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода