Апеляційний суд Чернігівської області постановив: Новгород-Сіверська районна лікарня має виплатити 50-річній Катерині Харьковій 20 тис. грн морального відшкодування і 2778 грн — за ліки.

Із жителем села Бирине Іваном Харьковим, 51 рік, зустрічаємось у приміщенні Апеляційного суду. Чоловік сам представляв інтереси дружини, збирав необхідні документи.

— У жінки відкрилася кровотеча, — розповідає. — Ми поїхали на консультацію до райлікарні. 22 травня 2006 року Катю поклали на лікування. На 23 травня призначили операцію. Робила її гінеколог Надія Крутенько. Дружині видалили матку і яєчники. Під час операції ушкодили сечовий міхур. Сеча пішла по внутрішніх органах. Почався перитоніт. Моя Катя повільно помирала.

Свою помилку лікарі визнали на третю добу. Спробували зашити рану своїми силами, але не вийшло. 27 травня викликали з Чернігова уролога Петра Шаргородського.

— Він спас дружину від смерті, — продовжує Іван Харьков. — А 31 травня Катю відвезли в обласну лікарню, де вона пробула майже місяць. Поставили трубочки у живіт. Бо ходити в туалет вона самостійно не могла. У грудні їй дали другу групу інвалідності.

Іван Григорович працює різноробом у місцевому сільгосппідприємстві, Катерина Іванівна — прибиральницею у Биринській амбулаторії. Виростили трьох синів.

Катерині Харьковій довелося перенести п"ять операцій. Щоб зібрати гроші на ліки, подружжя змушене було збути корову, телицю, поросят. А їхній син продав свої "жигулі". Понад 4 тис. грн напозичали у людей.

Це вже коли її лікували у Чернігові, я став збирати чеки

— Це вже коли її лікували у Чернігові, я став збирати чеки, — каже чоловік. — А у районі навіть не думав про це. Звідки ж я знав, що все так обернеться? Зараз дружина може самостійно справити малу нужду. Але надто слабка.

Іван Григорович вирішив звернутися до суду. Грошей на адвоката не мав, тому всі довідки й документи збирав сам.

— Сім засідань у Новгород-Сіверському райсуді закінчилися не на нашу користь. Ми вимагали 80 тисяч гривень компенсації. Але у задоволенні позову відмовили. Тому я подав апеляцію до Чернігова, — згадує Іван Харьков.

Розглядали її колегіально судді Ганна Лакиза, Наталя Земець за головування Миколи Квача.

— Такі справи рідкісні. За 25 років моєї судової практики це перший позов, — каже Микола Квач, 60 років.

У справі Харькових свідчив старший ординатор урологічного відділення Чернігівської обласної лікарні Петро Шаргородський.

— Під час першої операції проводилася зупинка судин, тоді й був прошитий сечовий міхур. Це спричинило розвиток перитоніту. Зараз у жінки залишилася спайкова хвороба та післяопераційна грижа. Їй рекомендують зробити післяопераційну пластику. За 30 років роботи я виправив десь 15 подібних випадків. Проте у суді свідчив уперше.

Катерині Харьковій потрібна ще одна операція.

— Треба 15 тисяч гривень на операцію у Києві, — каже Іван Григорович. — У Каті й досі у животі величезний свищ.

×