— Поки тепло, в серпні стараюся зробити окулірування винограду. Це найпростіший спосіб розмноження, — розповідає Олексій Краченко, 51 рік, агроном-плодоовочівник із села Бобрівник Зіньківського району Полтавської області.
— Роблю це рано-вранці. Рослина за ніч насичується вологою, й прищепи краще приживаються. Коли живців багато, намагаюся встигнути до десятої години ранку. Якщо сонце вже показалося на небі, повертаюся до нього спиною, роблячи тінь. Цьогоріч робив окулірування в кінці травня. Неабияк намучився, бо спека стояла страшна. Доводилося приступати до роботи о четвертій ранку.
Циркулем вимірює прищепи й підщепи. Повинні бути приблизно однакового діаметру, так швидше зростуться. Поливає кущ водою. Одне вічко потрібного сорту прищеплює на зелений цьогорічній пагін. Навесні проросте і дасть сигнальне гроно. Можна буде спробувати виноград. Повноцінно приживеться на третій рік.
— Щеплені живці перемотую поліетиленовими стрічками, які з часом розкладаються. Купую їх у магазині для садівників. Далі обгортаю живим листком, який росте нижче на гілці. Закріплюю мотузкою. Виглядає, як подарунок чи голубець, замотаний у капустяний листок. За три тижні щепи йдуть у ріст. Тоді послаблюю обв'язку — не повинна врізатися в живу тканину.
Методом окулірування робить дерево-сад із винограду. На одному кущі приживляє кілька видів.
На дорослому кущі кожен рукав прищеплює іншим сортом. Їх вибирає за строками дозрівання, щоб врожай достигав одночасно. Чим лоза міцніша, тим більше витримає плодів. Кущ від цього не виснажується.
— Сортів у мене багато, а землі мало. Маю 167 маточників. Щоб не наплутати, веду бухгалтерію. У хаті стоїть стенд, на якому відзначаю, що де росте. Записи веду ретельно. Завів гібрид, який мало в кого є. Сорт називається Кишмиш Яся. Приживив його минулого року, то вже маю шість грон на пробу.
Дозріває в серпні й має виноградини розміром із сірникову коробку. Ягоди в нього — сині, продовгасті, без насіння.
Коментарі