41-річний Віктор Гоменюк із Вінниці два роки прищеплює абрикоси на сливу сорту Венгерка. Першого року з однієї гілки зібрав 5 кг синіх абрикосів. Цього квітня прищепив ще чотири гілки.
— Спочатку розщепив навпіл гілку товщиною не менше півтора сантиметра, — пояснює Гоменюк. — Вставив у розщіп живці абрикоса, усе змастив садовим варом. Щоб краще прижилася щепа, заліпив землею. Місце щеплення загорнув у прозорий целофановий кульок і замотав скотчем.
До середини червня на гілці сформувалися нові листки. Щоб вони дихали, господар проколов у пакеті дірочки. За тиждень зняв скотч.
— Через два роки живці починають плодоносити, — каже садівник. — Коли прищепляв абрикосові живці, навіть не сподівався, що вийде. На смак плоди схожі на кислуваті абрикоси, а на вигляд наче великі сливи.
Абрикоси дозрівають у середині вересня. Зберігаються довше, ніж звичайні. Із синіх плодів Гоменюки роблять варення.
На семирічній яблуні сорту Айдаред господар прищепив сім різних щеп. Узяв сорти: Золота ренета, Макова ренета, Слава переможцям, Макінтош, Ренет Симиренка і Папіровка. Яблука достигають у різний час. Із прищепленої гілки збирає два відра. Із дерева за сезон — 14–16 відер.
— Дерево починає плодоносити в кінці червня, останні яблука збираю в листопаді, — розповідає. — Це дуже зручно, якщо немає місця для нових саджанців.
8 
35413
Коментарі