У сумському агрокомбінаті "Тепличний" з лютого по серпень вирощують огірки. У теплиці вогко, зелено й гудуть бджоли. В ящиках зібрані огірки: ніжно-зелені, пряменькі, вкриті пухирцями.
— Ми за кількістю не женемося, — стверджує директор агрокомбінату Микола Скрипка, 55 років. — Наш огірок іде нарозхват, бо всі знають, що в ньому ані грама хімії. Усе, що виростає, розходиться миттєво.
П"ять років тому агрокомбінат відмовився від хімічних добрив. Ґрунт здобрюють гноєм, торфом, соломою і тирсою з дерев листяних порід, окрім дуба. У теплицях розставлені 40 вуликів.
— На кожні десять соток насаджень припадає одна бджолосім"я, — каже завідувачка тепличного відділу Ганна Ялова, 52 роки. — Так треба, аби комахи встигали переносити пилок. До речі, бджола ніколи не сяде на рослину, якщо відчує в ній якусь хімію.
Мед з вуликів не забирають.
— Щойно надворі теплішає, відчиняємо в теплиці фрамуги, й бджоли летять на волю, — розповідає Микола Скрипка. — Кожна повертається зі взятком. Коли меду стає більше, його можна трохи з"їсти.
У "Тепличному" вирощують огірки "Естафета". Перепробували багато сортів і зупинилися на цьому. Під час цвітіння рослина викидає і жіночі, і чоловічі квіточки. Однак останніх мало. І хоч би як старалася бджола, доброго врожаю не буде. Тому, крім "Естафети", в теплиці сіють ще й сорт-запилювач — "Гладіатор". У ньому чоловічих квіточок значно більше, комахам удається формувати добру зав"язь. На кожні 10 соток "Естафети" 1–1,5 сотки засівають "Гладіатором".
Огірків з агрокомбінату на сумських базарах не продають. Їх скуповують оптом і везуть до Києва, Донецька та інших великих міст.
8 
35413
Коментарі