— Із суниці маю гарний дохід, тому щороку саджу нові сорти. Щоб не купувати, обмінююся зі знайомими. Купчиху маю вже три роки, і все не можу нею натішитися. Часом дітей відганяю, щоб на кущах хоч трохи залишилося, — каже 38-річний Ігор Яковенчук із м. Біла Церква Київської області.
Ягоди виростають завдовжки 5–6 см. Щільні, їх добре перевозити.
— Смак і запах має суничний, а розмір — як у полуниці. У ній є щось від обох ягід.
Садить суниці з середини квітня до середини червня. Вибирає сонячне місце без протягів. В іншому будь-який сорт не вродить. Міжряддя вистилає соломою. На 1 кв. м вносить 5 кг перегною або компоту. Висипає склянку деревного попелу, по 20 г аміачної селітри й суперфосфату. Садить на відстані 20–25 см між кущами, між рядами — 50 см.
— Не лякайтеся, що так рідко. Коли рядки дуже загущені, ягоди виростають дрібні.
На молодих рослинах обриває цвіт. Так вони зміцніють і виростуть сильніші.
У засуху ділянку поливає, аби ягоди наливалися соком. Щоб утримати вологу, міжряддя посипає соломою.
— Підживлюю суницю двічі за сезон. Інакше росте листя, а ягоди не закладаються. Навесні — органікою, коли з'явиться цвіт — нітрофоскою. На квадратний метр вношу 60 грамів добрива.
Ягоди достигають наприкінці червня. Добре тримаються на кущі, не обсипаються.
— Це зручно. З іншими сортами іноді пропущу потрібний момент, бо пораюся з рештою городини. Як іду збирати, то їх вже немає.
На зиму обрізає майже всі пагони. Засипає сухим листям і скошеною травою. Під ними не вимерзнуть. Знімає накриття, коли пригріє сонце, щоб рослини не випріли. Сорт стійкий до грибкових хвороб та морозів.
4 
35413
Коментарі