У саду агронома Петра Вичавки, 39 років, із села Ленківці Шепетівського району Хмельницької обл. 400 плодових дерев. На кожному прищеплено по кілька сортів. Поки що зібрали лише осінні яблука. Запитую про врожай.

— А хто їх важив... Яблук можна зібрати стільки ж, як із односортового дерева. А зимові ще висять.

Щойно закінчився дощ. Господар запрошує до саду, що за будинком.

— На першу багатосортову грушу прищепив п"ять сортів, — хвалиться Петро Вичавка. — Бере Київська, Бере Боск, Бере Скарб, Бере Дюрандо та Бере Діль.

Щепи заготовляє в лютому. Навесні агроном щеплює живцем. Літом — брунькою. Та результат гірший. Рана довго заживає. Чоловік працює лише з високорослими деревцями-дичками. Шукає їх у лісі. Садить у своєму садку. З них формує дерева-сади.

— На яблуню прищеплюю один ранній сорт, два осінні, а всі інші — зимові, — каже Петро Вичавка. — Вони дозрівають по черзі. Цвіт кожного має свій колір. Пахнуть теж по-різному. Дерево-сад живе понад сто років.

2007-го багато яблук пошкодила плодожерка. Дерева агроном обприскав лише раз, а треба двічі.

— Цьогоріч гарно вродили персики, — веде далі господар. — Та п"ять сортів у мене замерзло. Нормально перезимували лише персики Сіянець 1 і Сіянець 2.

Найбільше сортів прищеплено на грушевому дереві — 92. Плід Говерли важить кілограм. Він соковитий, розсипчастий і без плодоніжки.

На сливі росте 55 сортів, на гібридній аличі — 18. Є сорти зі смаком банана, тропіка, а N74–13 — як ківі.

Найшвидше починають плодоносити груші, сливи, абрикоси, персики. Перший урожай можна зібрати за два-три роки. Багатосортова яблуня родить за чотири-п"ять років.

Обрізати дерева слід до п"яти років. У цей період воно має сформувати крону.

Дерево-сад живе понад сто років

— Усі дерева люблять сонце. Та де ж його взяти на всіх? — Петро Вичавка виходить на ґанок. Закурює другу цигарку. Каже, не може довго сидіти на одному місці. — Яблука люблять півзатінок. Кісточкові плоди треба садити на сонці. До кожної гілочки на дереві чіпляю бирку, щоб знати, де який сорт, — каже агроном.— Замовлені саджанці позначаю кольоровими ганчірочками. До кожного є інструкція для замовника.

Вона написана від руки.

— Покупець показує мені "свій" колір, тоді я знаю, який саджанець давати.

Щомісяця агроном має майже сотню замовлень. Каже,  багатосортові саджанці вже розкупили.

Ціна молодої рослини коливається від 2 до 2000 грн.

— Усе залежить від того, скільки сортів на ньому прищеплено. Дерево зі ста сортами може "дотягнути" до п"яти тисяч гривень.

Запитую, чи можна на одному дереві приживити різні фрукти.

— Не можна. Груша заглушить яблуню. Приживуться хіба що черешня і вишня Шері.

Доглядати садок Петрові Вичавці допомагає 38-річна дружина Галина та доньки — Оля й Іванка. Іноді врожай крадуть, а виноград ламають. Господар каже, що це сусіди. Вони йому заздрять.

У винограднику Петра Вичавки росте 121 сорт винограду. Урожай зібрали два тижні тому — 500 кг.

— Передавали заморозки, то ми швиденько обірвали. Тримаємо у підвалі. Це був найбільший урожай. Жодного року стільки не мали, — хвалиться Петро Іванович. — Найбільше заважило гроно сорту Аркадія — 4,2 кілограма.

У листопаді виноград слід обрізати, лози зв"язати та прихилити до землі, радить агроном.

— Пришпилюю їх гаком. На низ та зверху настелюю хвої. Целофаном обкладаю лише з двох сторін. Так виноград дихатиме та не спариться.

Третину заробленого на саджанцях Петро Вичавка витрачає на поповнення колекції. Щороку купує 50–60 плодових саджанців і 10–15 сортів винограду.

×