49-річний Богдан Брилінський із села Плотича Козівського району Тернопільщини має сад на 55 сотках землі. Вирощує карликові та півкарликові яблуні, груші, сливи. На південному схилі ділянки з півночі на південь — кущі смородини, порічок, аґрусу та малини. Брилінський вибрав сонячну сторону, щоб ягоди швидше достигали.
Добре, що зима була морозна. Вирощую з десяток кущів червоного і зеленого аґрусу, а вони вразливі до грибкового захворювання — борошнистої роси. Це така сиза плівка, яка вкриває плоди. При сильному морозі вона сама зникає. Аґрус нічим кропити не потрібно. Сподіваюся, він дасть гарний урожай.
Богдан Степанович з великими садовими ножицями оглядає сад.
— Лишайник кинувся, — піднімає гілку смородини з наростом, який нагадує мох гірчичного кольору. Обтинає уражені пагони. — Не можна обрізати одразу усі старі пагони. Вибираю від чотирьох до восьми, залежно від куща. Якщо зрізати більше гілок, то урожаю не буде. Із молодими гілками своя арифметика. Обрізаю їх три-чотири. Бо якщо залишити забагато, то кущ загуститься, ягода здрібніє.
Садівник вирощує кілька видів смородини. Говорить, найкращий із них — Білоруська солодка. Родить невеликими, солодкими ягодами. Сорт Ядрьона — навпаки, має крупні ягоди, як вишні, але кислуваті.
— Кожні чотири роки кущі треба оновлювати. Інакше ягода стає дрібна. Немає соковитості і солодощів. А як тільки сніг зійде, повітря прогріється до 5–10 градусів, можна буде обприскувати кущі від шкідників. Використовую хімічні препарати актара, хорус. Вони захищають від грибкових захворювань. Хорус безпечний для бджіл. Актара добре вбиває тлю, білокрилку, щитовидку. 4 грами хімікату розводжу на 5 літрів води. Кущ обприскую або підливаю на корінь. Робота має бути зроблена ще до початку цвітіння. Хто не хоче використовувати хімії, можна зробити бордоську суміш. Змішати мідний купорос, воду і свіжогашене вапно. Стовбури дерев від весняних опіків замалювати вапном. Я теж так робив, але на такий великий сад треба тонну вапна. Простіше взяти хімзасоби.
Гній краще брати несвіжий
Кущі і дерева садівник удобрив восени. Говорить, за зиму все гарно перепріло. Залишилося перекопати ґрунт.
— Міндобрива дорогі, 200 гривень мішок. За такі гроші я цілий прицеп гною привезу. Вистачить його на три-чотири роки. Гній краще брати несвіжий. Бо такий ще цілий рік бродить, коріння може попалити. Краще дворічний.
Малинник Богдана Степановича займає три сотки городу. Обрізані кущі прикриті мульчею — перегноєм із сухого листя і трави.
— Навесні з малиною роботи небагато. Відгорну шар мульчі — і молоді пагони підуть у ріст. На початку серпня збиратиму урожай.
2 
35413
Коментарі