68-річний Роман Родич із села Малехів Жовківського району на Львівщині обробляє 15 соток землі. Щороку висаджує п"ять сортів картоплі, моркву, капусту, помідори, буряки та цибулю. Для обробітку городу має десяток інструментів та насадок для них. Господар каже, частину інвентарю вже повиносив на горище.
— Інструменти до весни не знадобляться. А на горищі сухо, — розповідає Роман Павлович, розставляючи під навісом на подвір"ї рало, невеличкий плужок, сівалку та маркери.
— Моїм сіялці та ралам більше десятка років. Добре служать, бо я їх у порядку тримаю. Як закінчую роботу, обов"язково обчищу від піску і тільки тоді ставлю у сухе місце. Найзручніше щіткою обмести.
Чоловік показує машинку для посіву моркви, цибулі та буряків. До двох дерев"яних ручок кріпиться спеціальний механізм. Спереду невеличке рало, яке робить у землі заглибину, за ним коробочка, в яку насипають насіння, та валик, щоб загортати землю.
— Це мені німець із сусіднього села зробив. Я за цю машинку 80 карбованців заплатив, це ще до незалежності було, — веде далі господар. Він прилаштовує інструмент під навісом, біля ящиків із цибулею. — Навесні тільки ланцюг біля колеса змащую машинним маслом, щоб не скрипіло. Протягую ним по грядці, де ростиме цибуля чи морква, і готово.
Біля сівалки Родич виставляє маркери. Вони нагадують металеві граблі з довгими рідкими зубцями. У Романа Павловича їх кілька — відрізняються шириною між зубцями.
— Цей маркер для того, щоб садити картоплю, між зубцями в нього 47–48 сантиметрів, — пояснює господар. — Зубці залишають по землі рівні рядки. Ним же роблю квадратну грядку і для капусти. Вона, щоправда, цього року не вродила. Рідко хто у нас в селі матиме капусту. Я посадив сорт "Білосніжка"", а вона ніяк не бралася, коріння підгнило, голівки не зав"язалися як слід.
Я за цю машинку 80 карбованців заплатив ще до незалежності
Із допомогою маркера Родич садить і цибулю. Для цього використовує інструмент із густішими зубцями, між ними по 15 см.
— Хто має коней, купує великі рала, копалки для картоплі, а в мене все ручне, — розповідає господар. — Картоплю, як підросте на 15–20 сантиметрів, щоб не сапати вручну, ралкую. Протягую рало між рядками. Це в селі купив, хлопці самі клепають. А як картопля ще трохи підростає, підгортаю її плужком. Його купував у магазині. Спокусився, бо до нього є кілька змінних елементів. Наприклад, менший різець, щоб підгортати моркву та цибулю. Тут простий механізм — один різець відкручуєш, а інший ставиш на його місце. Сюди ще ножі спеціальні є, щоб бур"яни поміж рядками зрізати.
Дві металеві ручки плуга Роман Павлович обгорнув гумовими насадками та прикріпив ізоляційною стрічкою. Пояснює, так приємніше працювати, інакше від металевих ручок залишаються мозолі.
Родич зізнається, що давно не купував нових інструментів.
— Обходжуся своїми, поки що вистачає, — каже чоловік. — А в магазині такі ціни, що не дуже і купуватимеш. За держак для лопати чи сапки просять вісім гривень. Я держаки сам роблю.
Господар додає, що роботи на городі вже поменшало.
— Цього року в мене картопля гарно вродила, три картоплини сорту "Київська червона" тягнуть на кілограм, — ділиться Роман Павлович. — Ще буряки кормові сидять, але до Покрови, як і годиться, все зберу. І конюшину треба викосити, а ділянку з-під неї переорати на зиму. Наступної весни там буду садити картоплю.
Моркву викопують довгим жолобом
58-річна львів"янка Марія Кендзьора зберігає свої інструменти у дровітні. Із городнього інвентарю Кендзьори використовують сапки, мотики, серп та косу.
— Вони хоч і старі, ще мої батьки ними користувались, але дивіться, які гострі, — каже жінка. Господиня нагинається біля паркана та, легенько замахнувшись серпом, скошує стебла кропиви. — Ми маємо своє точило. Це камінь, який можна прокручувати. Коли він крутиться, до нього підставляємо лезо, й точило його підгострює. А косу точимо бруском.
Жінка розповідає, що з сучасних інструментів використовують спеціальний жолоб на держаку для викопування моркви чи селери.
— Воно виглядає як жолоб завдовжки 20 сантиметрів і 3–4 сантиметри завширшки, — пояснює жінка. — Встромлюєш його біля рослини, підважуєш легенько — й морквина вже в руці.
2 
35413
Коментарі