42-річний Юрій Рябий із села Мошурів Тальнівського району Черкаської області три роки тому придбав дизельний мотоблок "Кентавр" на 7 к. с. Заплатив 11 тис. грн. У комплекті купив також фрезу для розпушування ґрунту і пристрої для садіння й копання картоплі.
— Город на 50 соток засаджую за 40 хвилин. Підгортаю півгодини. Окрім садіння картоплі, кошу траву, орю й відгортаю взимку сніг. Цієї осені привіз три причепи дров і тонну зерна. Пального бере дуже мало, чисто символічно — 1,5 літра на 3 години роботи. Буває, заправлю його 5 літрами солярки, й вистачає на всю весну.
Односельці наймають Юрія орати городи, платять 10 грн за сотку.
— Плуга й культиватора мені не треба. Фреза розпушує ґрунт на глибину до 20 сантиметрів. Має купу переваг перед трактором. Мотоблоком усюди заїдеш, розвернешся. Забур'янені городи робить чистими — перемелює весь бур'ян.
Єдиний недолік мотоблоків — брак запчастин. Їх продають лише в комплекті.
— Мій ламається дуже рідко. Недавно "полетів" розпилювач на форсунці. Попросив знайомого дядька привезти. Хотів 180 гривень. У Черкасах знайшов за 60. Буває, лопають привідні ремені. Теж важко шукати.
Наступного року Юрій планує придбати потужніший мотоблок.
— Зараз є машини на 10-12 кінських сил. Такими город обробляти швидше. Можна ставити з більшим захватом фрезу і менше морочитися. Зараз маю сімох клієнтів на посадку картоплі. З новим мотоблоком буде більше замовлень.
Семеро його односельців теж придбали мотоблоки. Радяться з Юрієм.
Полтавець 60-річний Валерій Скидан місяць тому купив на базарі ручну сівалку польського виробництва за 280 грн.
— Склав за інструкцією. Бандура вийшла вагою 10 кілограмів. Рішив випробувати на моркві. Працював у теплиці. Засипав у контейнер насіння і погнав. Впєчєтлєніє було таке, наче мене у плуг запрягли. Посадив нею за годину, але заморився, мов увесь день пахав. Вернувся до сапи, нею довше, але зручніше.
Викочує із хліва сівалку. Вона металева, нагадує тачку. Дві ручки приєднані до прямокутного контейнера на двох колесах, згори кришка. Усередині коліщатко з вісьмома рядами щіток. За допомогою ланцюга, частина якого приєднана до переднього колеса, вони виштовхують насіння в землю через отвір в контейнері. Його розмір можна регулювати під насіння. У нижній частині корпусу прикріплений леміш, який під час руху робить борозну завглибшки 2,5 см.
Сівалки виробляють також у Харкові й Вінниці. Покупці говорять, вінницькі найкращі. Коштують стільки ж, як польські.
2 
1
Коментарі