Цьогоріч в країні почалася реформа вторинної ланки медицини, яка найбільше стосуватиметься роботи лікарень. Вони мають стати некомерційними комунальними підприємствами та підписати договори з Національною службою здоров'я України. Частина діагностичних послуг мають стати безкоштовними. За їх надання пацієнтам медзаклади отримуватимуть гроші від НСЗУ за ринковими тарифами.

— На відміну від первинного рівня медицини, який уже пройшов довгий шлях реформування, офіційно реформована "вторинка" почне повністю працювати тільки з 2020 року, — каже 56-річний Микола Масленчук, головний лікар комунального некомерційного підприємства "Іллінецька центральна районна лікарня" Іллінецької районної ради. Говоримо із ним про вторинну ланку реформи та які зміни вона принесе людям.

Що зміниться?

— Коли запрацює реформа на вторинному рівні, людина, яку сімейний лікар направить на консультацію чи обстеження до вузькопрофільного спеціаліста, матиме можливість звернутися в медичний заклад будь-якого українського міста. Головне, аби ця установа уклала договір із НСЗУ. Після обстеження лікарі перешлють заключення сімейному спеціалісту, а служба здоров'я поверне гроші лікарні, яка надала послуги пацієнтові.

Із наступного року державних субвенцій лікарням не буде?

— Щоб лікарня не збанкрутувала, держава дасть 60% базових коштів, які заклад використав протягом минулого року. А решту треба буде заробити.

На первинному рівні лікар підписує певну кількість декларацій, і неважливо — ходить до нього пацієнт чи ні. Він усе одно отримує всю суму за кожного пацієнта. На вторинному ж рівні так бути не може. Кожен лікар вузької спеціальності отримуватиме зарплату, розмір якої залежатиме від кількості звернень до нього та пролікованих хворих. Тому буде думати про якість своїх послуг. Хто працюватиме, той матиме гідну зарплату. Буде серйозна конкуренція. Багато лікарень можуть збанкрутувати й закритися. Бо НСЗУ перераховуватиме кошти тільки за ті послуги, які ти надав.

Які перспективи Іллінецької центральної районної лікарні?

— Працюємо над тим, щоб стати лікарнею інтенсивного лікування. Люди до нас ідуть, нам вірять. За показником довіри наша ЦРЛ в області займає друге місце після Вінницької міської лікарні №1.

Кадровий потенціал у нас на високому рівні. Та страждає матеріально-технічна база. Необхідне обладнання для обстеження організму за допомогою спіральної комп'ютерної томографії. Бо пацієнтів з невідкладними станами привозять до нас не лише з Іллінецького, а й з Липовецького, Оратівського та частини Погребищенського районів.

Ввели додаткову ставку у відділенні екстреної допомоги. Хтось повинен займатися оформленням історії, а хтось — надавати допомогу. Це вже повноцінне відділення, в якому хворий перебуває, поки не визначать подальше лікування.

Наскільки успішна у вас співпраця із сімейними лікарями?

— У неробочий час вторинна ланка повинна займатися тільки екстреними випадками. А от сімейний лікар має забезпечувати надання медичної допомоги 24 години на добу, сім днів на тиждень. Це зовсім не значить, що сімейний лікар цілодобово повинен бути на роботі. Є різні варіанти забезпечення постійної доступності сімейного спеціаліста.

Один із них — чергування.

У нас страждають комунікації. Люди поки не розуміють і не знають, що з усіх питань, які стосуються здоров'я, насамперед потрібно звертатися до сімейного лікаря. Згідно з наказами, сімейний лікар має викликати швидку допомогу. Якщо допомоги потребує дитина, то лікар повинен її супроводжувати.

За які послуги пацієнтам доведеться платити, а які будуть безкоштовними?

— Безоплатними будуть пологова та неонатальна допомога. Також допомога при інсультах та інфарктах. Усі інші тарифи затверджуватимуться разом із Державним бюджетом України. Їх прописуватимуть окремо.

Люди мають запам'ятати: якщо в майбутньому вони прийдуть до лікаря вузької спеціалізації без направлення сімейного лікаря, то будуть платити за затвердженими тарифами. Якщо ж направлення буде, то платитиме держава.

×