Доводиться взувати чоботи
— Уже з місяць звозять будівельне сміття та землю. Люди кажуть, що з Розсошенців, з якогось будівництва. Зараз трохи підсохло, а коли мокро надворі — грязі по кісточки. Доводиться ходити у кирзових сапогах, щоб взуття не псувати, — скаржиться мешканка села Гора Ольга Кірічок, 43 роки.
У селі Гора поруч із школою на вул. Новій місяць скидають глину, землю та будівельне сміття. Місцеві нарікають, що бруд несеться у хати, магазин і школу, що через дорогу. Більшість людей ходять у кирзових чоботях, щоб не псувати взуття.
Майданчик для вивозу землі розташований між автобусною зупинкою "Гора", школою, магазином і приватними будинками за високими огорожами.
Від зупинки у напрямку школи йдуть двоє чоловіків. Один із них — учитель фізкультури 30-річний Василь Мурзаєв.
— Землю звозять протягом останнього місяця. Коли розмиває — грязно. Діти зі школи часто ходять у магазин, що поруч. На шкільні сходи й коридори приносять на взутті грязь і глину, — розповідає Мурзаєв.
— Оцю дорогу ще мої предки допомагали будувати. Завозили плити, — продовжує Ольга Кірічок. Худа жінка у сірій куртці із зібраним волоссям у низький хвіст. — Вони хочуть перевести дорогу ось туди, у рівчак. А тут, — показує на навали землі, — буде якась площадка. Збоку йде очисна. Вони її засипали. Під утрамбованою тракторами землею та сміттям ще з шість самосвалів снігу. Я вже скандалила із водіями, які везуть все сюди. Он авто, — киває на трактор і вантажівку, що стоять посеред сусідньої вулиці. — Якраз ці хлопці привозили.
Прямуємо до вантажівки, біля якої стоять троє чоловіків. Обтираю об залишки снігу глину, що налипла на підошви.
— У Полтаві на вулиці Миколи Дмітрієва копають котлован. Це поряд із районною лікарнею. Замовником є управління капітального будівництва Полтавської облдержадміністрації. Вони обрали це місце під висипку ґрунту, — пояснює директор приватного підприємства "МОД-Сервіс" Михайло Дорошин, 58 років. — Ми — підрядна організація, що копає котлован і вивозить ґрунт. Звідки взялось будівельне сміття в мішках і без них — не знаю. Ну, ми сторожити не будемо. Сюди доставляємо тільки землю. Працюємо з 8-ї до 15-ї години.
— Що далі буде — не знаю. Місцева адміністрація у курсі справи. Вивезли поки що шосту частину. Можливо, надалі звозитимемо ґрунт в інше місце. Куди покажуть, — розводить руками.
Із кінця вул. Нової на автобусну зупинку йде місцева фельдшер Анна Лунгуляк, 40 років.
— Тут колись планують зробити об'їзну дорогу. Були батьківські збори, говорили, що поставлять довкола школи огорожу. Тимчасово потерпіти бруд можемо. Ось, перевзулась і пішла, — показує на гумові чоботи.
Частину дороги планують перенести на 20 м, аби розширити шкільну територію й убезпечити дітей.
— Є дві дороги: одна заасфальтована, друга — засипана щебенем. Якраз другу підправлять. Коли буде готова — невідомо. Поки що засипаємо цей кар'єр, щоб подалі її розширити. Для самої дороги ще потрібно зробити проект, профінансувати тощо. Це не так швидко, — пояснює архітектор Щербанівської ОТГ Володимир Пономаренко, 43 роки. — Надалі все облаштуємо і буде порядок.
Коментарі