неділя, 20 січня 2019 22:37

"Чоловік мене жаліє. Тєхніки кухонної накупив усякої"

Автор: Ольга Щеглова
  Сергій і Наталія Попови зареєстрували шлюб у Бричківській сільській раді 8 січня
Сергій і Наталія Попови зареєстрували шлюб у Бричківській сільській раді 8 січня

Сергій і Наталія Попови покликали на весілля 15 гостей

— Вітаю зі створенням сім'ї. Бажаю, щоб завжди були щасливі й красиві, як сьогодні, — говорить секретар Бричківської сільської ради 53-річна Алла Крисько. На посаді з 2015 року, шлюб реєструє вперше.

8 січня одружуються 42-річна Наталія Лопата, доярка місцевого сільгосппідприємства "Петрівське", та Сергій Попов, 40 років, тракторист. Для обох це не перший шлюб. У Сергія четверо дітей, у Наталі — троє. Супроводжують пару свідки реєстрації та молодша донька нареченої 16-річна Сніжана Остапчук. Навчається у Полтавському профтехучилищі №4 на пекаря.

У кабінеті секретаря — новорічна ялинка. Біля неї проводять церемонію. Футляр з обручками подає свідок і подруга родини Наталія Селеверстенко, 45 років. Наречений — із вибритими скронями та чубом на маківці, з усмішкою перепитує, на яку руку надівати дружині каблучку.

— На праву! Наташ, тепер бери ти, і тоже на праву, — керує Селеверстенко.

Наречена — з короткою стрижкою, в яскравій фіолетовій сукні з легкої тканини. Притискає до грудей великий букет рожевих троянд. Сергій купив їх зранку в обласному центрі.

Каблучки на пальцях. Підписують документи.

— Вручаю вам свідоцтва. Бережіть їх і свою сім'ю, — Алла Григорівна подає рожеві аркуші.

Під оплески молодята цілуються.

— Горько! Один, два, три, десять, тридцять, п'ятдесят, сто. І дівчинка, й хлопчик! А тепер — усім стоять, фото на пам'ять!, — кричать друзі.

— Буде на Різдво ще один повод гарно посидіти — за годовщину, — Сергій показує в об'єктив свідоцтво про шлюб.

Відтепер обоє мають спільне прізвище — Попови. Познайомилися рік тому. Далека родичка дала номер Наталії Сергію. Поговорили по телефону. Вперше жінка приїхала з Гадяча в гості на два дні у березні торік.

— Чи страшно було зважитися на серйозні стосунки? Ви не в нього — у мене питайте, — говорить Наталія. — Сама з себе дивуюся, як рішилася. Нікому нічого не сказавши, рвонула хтозна куди. Через два дні повернулася додому, розщиталася з роботи і через тиждень переїхала сюди.

До розмови приєднується Сніжана Остапчук, струнка дівчина у високих ботфортах, із пишним русявим волоссям.

— Мені давно хотілося, щоб мама була ближче до Полтави, бо я тут вчуся, — каже Сніжана. — Було страшно перший раз їхати у Бричківку на знайомство із Сергієм. Але ми подружилися. Головне, щоб мама була щаслива і весела. Бачу, разом їм добре.

Старші сини Наталії живуть у Гадяцькому районі. Владиславу Остапчуку 23 роки, Валентину — 21. Шлюб із Сергієм підтримали.

— Я їх у сім'ю прийняв, — говорить Сергій. — Хлопці нормальні, роботящі. Не на асфальті виросли. Дома хазяйство держать — бичка, теличку.

Сергій родом із Харківщини. Приїхав у Бричківку п'ять років тому працювати в агрофірму "Петрівське". Житло винаймають. Зручності в домі облаштувати не встигли. Купили твердопаливний котел за 15 тис. грн. Господар закладає дрова о 22-й і о другій ночі.

— Працюю на МТЗ-80. Годую ферму, надої в Україні піднімаю, — говорить. — Оце, спасіба, хоч захворав трохи. Побув дома на больнічному. Трактористів не хватає. Всі стараються в поле вирватися, там і 10, і 20 тисяч можна заробить. А на фермі ставка 4 тисячі. Ще й без вихідних. Трактор у мене старенький. Як і я.

— Чоловік мене жаліє. Тєхніки на кухню накупив усякої, щоб не дуже заморочувалася біля плити. Є мультиварка, хлібопєчка, мікроволновка, — каже Наталія.

Має на фермі один вихідний після чотирьох робочих днів. Перше доїння — о п'ятій ранку, тому прокидається зазвичай о 3:50.

— Друга дойка — на пів дванадцятої. Після цього обідня перерва. Третя — із півп'ятого. Закінчується робочий день о восьмій.

Тримають гусей, курей, качок, корову, свиней, двох биків і телицю.

— У наше врем'я без хазяйства не виживеш. Я каждий год вигодовую не менше трьох телят. І водку, буває, п'ю харашо. Ну, хазяйство пораю в любом состоянії. Жінку не обіжаю. То вона мене обіжа, — чухає потилицю.

Родина і друзі збираються додому — накривати стіл на 15 гостей. Зберуться найближчі друзі й родичі.

— Будуть танці й коньячок, — каже Наталія Селіверстенко

— З нашими зарплатами здорово не розгуляєшся. Але все вже готове. Будуть печені й тушковані качка, гусак, картошка, котлєти, биточки, олів'є, холодець. Торт красівий Серьожа сьогодні купив. "Наташа" називається, — додає.

Ще кілька фото робимо надворі. Червоні "Жигулі" з молодятами виїжджають на засніжену вулицю.

Зараз ви читаєте новину «"Чоловік мене жаліє. Тєхніки кухонної накупив усякої"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Найбільше читають