— Ми прийшли підтримати президента. Сьогодні — історична ­подія, — говорить киянка 60-річна Наталя ­Голубцова. Уранці 20 травня ­стоїть за огорожею на площі перед ­Верховною Радою.

Урядовий квартал перекрила поліція. Чекають інавгурації Володимира Зеленського. Пройти до будівлі парламенту можна за запрошенням, спеціальною перепусткою, журналістам — за акредитацією. На входах стоять рамки металошукача, охорона перевіряє речі. За годину збираються понад 3 тис. людей.

О 9:57 виходить Володимир Зеленський. Люди кричать: "Ура! Вітаємо!" Аплодують і роблять фото. Він вітається. Червоною доріжкою проходить у Верховну Раду.

У сесійній залі на урочисте засідання прийшли попередні глави держави Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко. Також мер Києва Віталій Кличко й представники церков. Серед іноземних гостей — президенти Грузії, Естонії, Латвії, Литви й Угорщини. Присутні представники США, Канади, Франції, Польщі, Туреччини, Молдови, Азербайджану, Білорусі, Румунії, Словаччини, Болгарії. Прибули також прем'єр-міністр Володимир Гройсман із членами уряду. Поруч сидить екс-прем'єр Арсеній Яценюк.

Батьки Зеленського Римма Володимирівна й Олександр Семенович і дружина Олена сидять у ложі для почесних гостей.

Володимир Олександрович складає присягу на Пересопницькому Євангелії та Конституції України. Отримує штандарт, знак, гербову печатку, булаву й посвідчення президента України.

— Це не моя, це наша спільна перемога, — каже з трибуни Верховної Ради 41-річний Володимир Зеленський. — І наш спільний шанс. За який ми несемо спільну відповідальність. І щойно — не тільки я складав присягу. Кожен із нас поклав руку на Конституцію і присягнув на вірність Україні. Відсьогодні кожен несе відповідальність за країну, яку ми залишимо своїм дітям. Кожен на своєму місці зможе зробити все для розквіту України. Європейська країна починається з кожного. Ми обрали шлях до Європи, але Європа — не десь там. Коли вона буде ось тут(показує на голову. — Газета) — тоді з'явиться і у всій Україні. І це — наша спільна мрія.

Звертаюся до всіх українців у світі. Нас 65 мільйонів. Ви нам дуже потрібні. Усім, хто готовий будувати нову, сильну й успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо на вас. Усе це допоможе нам почати нову епоху.

І наше найперше завдання — припинення вогню на Донбасі. Задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. Не ми почали цю війну. Але нам її закінчувати. І ми готові до діалогу. Наш наступний виклик — це повернення втрачених територій. И сегодня мы должны возвращать их сознание. Вот что мы потеряли. І я точно це знаю.

Ми збудуємо країну інших можливостей. Де всі рівні перед законом, де є чесні та прозорі правила гри. Одні для всіх. А для цього до влади повинні прийти люди, які будуть служити народу. І я дуже хочу, щоб у ваших кабінетах не було моїх зображень. Бо президент — не ікона, не ідол, не портрет.

×