1 вересня рiднi зiбралися на цвинтарi Нових Санжар справити дев"ятини по 86-річному Василеві Козирєву.
Вiн народився в Бiлорусi i там 1939-го почав працювати вчителем у сiльськiй школi. В роки вiйни брав участь в оборонi Москви. В липнi 1943-го пiсля тяжкого поранення довго лiкувався в госпiталi, йому ампутували лiву руку. Понад 60 рокiв жив i працював у Нових Санжарах — завiдував вiддiлом у райкомi Компартiї, керував вiддiлом соцзабезпечення, а останнi 40 — юрисконсультом у райспоживспiлцi. Будучи iнвалiдом, маючи вже сiм"ю, зумiв здобути вищу освiту.
20 рокiв тому Козирєв поховав дружину Софiю, яка померла вiд серцевого нападу на робочому мiсцi. За 10 рокiв пішов з життя 50-рiчний син Євген, що займав вiдповiдальну посаду на тракторобудiвному заводi в Харковi. А два роки тому не стало й другого сина Олександра — медика. У нього стався серцевий напад. Сини не дочекалися внукiв, а Василь Якович мав нагоду порадiти трьом правнукам.
Останнi роки Козирєв жив сам, розраду знаходив у роботi. Він усе пiдготував до похорону, навiть пам"ятник. Пiсля чергового iнсульту просив, щоб його не доправляли в лiкарню i не викликали медикiв. Рiднi не послухали i звернулися по допомогу до лiкарiв. Однак тi не змогли врятувати чоловіка.
Поховали Василя Козирєва під супровід духового оркестру на цвинтарi поряд із могилами дружини й синiв.
Коментарі