78-річний Валентин Іваненко із селища Градизьк Глобинського району три роки поспіль виготовляє сапи. У квітні вони користуються попитом. Одна коштує 30 грн.
У квітні-травні чоловік робить майже 30 сап. Купують їх жителі Глобинського та сусіднього Кременчуцького районів.
— Продаю їх на селищному ринку в Градизьку на вихідних. Буває, приходять замовляти додому. За день купляють дві-три штуки. Маю двох конкурентів, але в них не такі якісні сапи, — каже Іваненко. — Бо один використовує старі рунки (металева частина, до якої з одного боку кріпиться дерев"яний держак, а з другого — лезо. — "ГПУ"). А другий торгує магазинними сапами по 15 гривень. Вони легші. Їх треба з силою заганяти в землю. А мої у ґрунт устряють самі. Метал на них товщий.
Валентин Іваненко їздить на велосипеді до лісосмуги, що за 2 км, по заготовки для держаків. Найкращі — із сосни, осики та верби. Висота держаків має бути 1,1–1,2 м.
4 
35413
Коментарі