У сільських продуктових магазинах асортимент майже не змінився.
— Як обично, купляю масло, кусочок сиру, хліб, булку, — загинає пальці пенсіонерка Олена Литвин із села Селище Тиврівського району Вінниччини. — Як онуки приїжджають, беру 200 грамів пряніків. Всьо є, як і раньше, тільки грошей нема. От раньше мені пенсії на місяць без проблем хватало, а зараз багато в чому собі відказую.
У магазині відмовилися від здобних булочок. Замовляють лише чорний та білий хліб, батони.
— Менше стали брати всяких йогуртів, випивки й солодкої води. Замість масла більше беремо вершкового спреду (з рослинних жирів. — "ГПУ"), — поправляє бейдж на грудях продавщиця Ірина. — Масло привозять, та його не хочуть брати, бо дорого. 250-грамова упаковочка стоїть 8–10 гривень, а спред можна за 5 узять. На прилавку он є вагове масло. Люди беруть навіть по 50 грамів. Шматочок виходить менше 3 гривень.
— Я асортимент поки що не зменшую, — каже 48-річний Володимир Безрідний, власник найбільшого продуктового магазину в райцентрі Тальне Черкаської області. — Як було сім тисяч найменувань товару, так і лишилося. Правда, саму кількість товару зменшив удвічі, бо люди не мають за що купувати.
У селі Богодарівка Чорнухинського району Полтавщини зникло борошно. Люди побоюються, що воно подорожчає.
3 
35413
Коментарі