У селі Саранчівка Зіньківського району санстанція заборонила пити воду з колодязів. Уміст нітратів у ній уп"ятеро перевищує норму. Через це жителі змушені возити воду із сусіднього Довжика.
Микола Конюшенко із Саранчівки щоранку запрягає кобилу Марічку. Ставить на воза чотири бідони. Каже, спеціально для цього причепив додаткові борти, аби посудини не падали на землю.
— Не думайте, що в нас у селі колодязів немає, — хитає головою чоловік. — У Саранчівці їх, мов маком насіяно. На нашій вулиці Леніна на шість дворів три колодязі. Тільки ж воду ту лікарі не дають пити.
Конюшенко возить воду для себе та літніх сусідок. Вода у Саранчівці навіть для технічних потреб не придатна.
— Зварю звечора компот, а на ранок уже й плівка масна зверху по ньому плаває. Нирки і печінка болять у мене. Можливо, й через те, що воду неякісну пила, — скаржиться на здоров"я Марія Конюшенко.
На привізній воді готують їжу. Худобу напувають колодязною. Селяни бідкаються, що для таких цілей води не навозишся.
— Щоб у Довжик дістатися, треба на гору крутезну піднятися, — говорить Микола Конюшенко.
Люди, які живуть ближче до села Пишне, користуються водопроводом. Є такі, що продовжують пити воду з нітратами.
У Саранчівській сільраді кажуть, аби зробити в селі водонапірну башту та пробурити свердловину, потрібно майже 1 млн грн. Таких грошей немає. У районі профінансувати будівництво не обіцяють.
— Неякісна вода та розбиті дороги — те, що залишилося нам у спадок від нафтовиків, які свого часу бурили тут свердловини, — жаліється Пишненківський сільський голова Віталій Шум. — Будемо й далі пробувати розв"язати це важке для нас питання.
У селі Саранчівка 200 жителів.
2 
35413
Коментарі