39-річний Сергій Пономаренко із Полтави тиждень тому зібрав урожай картоплі. На її місці дві сотки засіяв житом. Воно підготує ґрунт до наступної посадки.

— Можна також сіяти гірчицю, люцерну, конюшину, люпин, ріпак, редьку, кормові боби, горох. У них потужна коренева система, яка добре розпушує землю. А жито й гірчиця ще її й дезінфікують — виділяють речовини, які, приміром, відганяють картопляну нематоду, — пояснює чоловік. — Біля них ніколи не зійде пирій. До того ж земля не буде голою. Верхній шар на глибині до 30 сантиметрів — це дім для різних жучків та черв"ячків, які формують ґрунт. Під високою температурою сонця вони гинуть. А посаджені культури прикриватимуть їх від тепла і до 60 процентів більше утримуватимуть вологи.

Жито сіють на смужках завширшки 30 см. Між рядками також залишають по 30 см. Верхню частину жита до 4 см завглибшки можна підрізати плоскорізом.

— Якщо на цьому місці садитимете ранні культури — капусту, редиску, то треба підрізати зимою. Перед тим за два тижні жито скошують, — продовжує Пономаренко. — Коли сіятимете кавуни чи кабачки, підрізайте ранньою весною. Коренева система перегниває, й ми отримуємо всі поживні речовини, необхідні для росту й розвитку рослини. А комахи перероблять його на чистий гумус. Так навесні не треба буде й гній уносити. Ми самі на грядці вирощуємо екологічно чисті добрива. А всі мінеральні — у формі солі. Вони забруднюють ґрунтові води.

Жито Пономаренко радить раз на два тижні поливати добривами зі штамів бактерій під корінь рослин чи розприскувати.

— У препаратах "Сияние" чи "Байкал" міститься до 80 різних молочнокислих та дріжджових бактерій. Вони стимулюють ріст рослин і відновлюють структуру ґрунту, яка руйнується постійним перекопуванням землі. Ми самі вбиваємо безхребетні мікроорганізми. А з такими добривами повертаємо їх у землю, — каже Сергій. — Концентрат розводимо у воді — так вони прокидаються для роботи. На трилітрову банку розчину додаємо три столові ложки цукру, меду чи патоки. Ними вони живляться.

×