У березовому лісі в селі Клюшники Полтавського району майже під кожним деревом стоять пластикові бутилі — тиждень тому лісгосп почав збір соку.

Між березами — фургончик із пляшками, біля якого розливає сік 34-річний Олександр Касьян із сусідніх Терешок. Чоловік щовесни наймається на сезонну роботу до лісгоспу. Йому допомагає син Роман, 7 років.

— Почав збирати сік ще змалечку, — розповідає Олександр. — Його можна брати лише з берези віком 30–40 років та яка протягом наступних п"яти–десяти літ підлягає вирубці. Молоді берізки не можна чіпати, бо сік їм допомагає рости.

У Клюшниках сік дають понад 130 берез на гектарі лісу. За тиждень назбирали понад 1,2 т.

— Уже почав текти білуватий, бо від тепла в деревині з"являється грибок, — пояснює Касьян. — Сік починають збирати з півдня на північ по мірі потепління. Ми вже закінчуємо брати сік, а Котельва тільки починає.

Збір триває 2–3 тижні. Сік протягом 2–3 діб можна зберігати в темному холодному місці. Потім — консервувати або готувати з нього квас.

— Коли люди ще купували сік, в сезон збирання добували 200–300 тонн, — розповідає інженер з лісокористування Микола Кочергін. — Раніше в нас багато закуповував Полтавський водоконсервний завод.

На Полтавщині березовий сік промислово не збирають.

— На нього просто немає попиту. Збираємо тільки для своїх, — каже Микола Васильович.

Торік літр щойно зібраного соку коштував 50 коп. Цього року просять від 50 коп. до 1 грн. У магазині за літр консервованого — 3,25 грн. У лісників 40-літровий бідон можна купити за 25–30 грн.

— Якщо в когось береза росте вдома й він добуває сік — за це ніхто карати не буде. А в державному лісі самовільна підсочка не дозволяється. За це стягують штраф 50 гривень, — додає Кочергін.

Березовим соком лікують набряки, артрит, ревматизм, трофічні виразки, туберкульоз, захворювання нирок і сечового міхура. Він має сечогінну та протизапальну дію. Від вугрів і пігментних плям соком умивають обличчя, а на екземи та лишаї роблять примочки.

×