— У нього весь двір був у деревах. Було, встромить у землю якийсь дрючок, і він розростається. Найбільше любив берези. Ми й поховали його на кладовищі під молоденькою берізкою, — розповідає про покійного 71-річногоІвана Оніпка з села Байрак Диканського району донька Світлана, 45 років.
батька17 листопада відзначили сороковини з дня його смерті. 17 років Оніпко був сільським головою Байрака. До того — головою колгоспу ім. Калініна.
— Приходив раніше доярок. Із чотирьох ранку вже був на фермі. Не було світла — сам сідав корову доїти, — згадує донька.
3,5 року тому чоловік захворів на рак дванадцятипалої кишки. Рідні про недугу йому не говорили. За місяць до смерті через біль у спині взяв відпустку.
— Двері до нього й тоді не зачинялися. Знав проблеми кожного в селі. Міг серед ночі повезти хворого до лікарні, — розповідає секретар сільради Лідія Павленко, 58 років.
В Оніпка залишилася 68-річна дружина Лідія. 22-річний онук Сергій — студент Полтавської аграрної академії.
— Хвороба батька поборола, а старість так і не прийшла. До кінця бігав так, що ми за ним не встигали, — каже донька. — А як шість років тому під час пожежі літньої кухні отримав 75 відсотків опіків, так щодня до нас люди гроші на лікування носили. До ста чоловік для нього кров здали.
2 
35413
Коментарі