Іван Сененко мав 7 класів освіти

84-річний ветеран війни з села Калайдинці Лубенського району Іван Сененко помер 9 жовтня від кардіосклерозу.

— Хороший дядько був, — говорить про Івана Романовича його 64-річний товариш Петро Негієвич, голова ради ветеранів села. — Оптиміст, приколіст. Горілочку трохи любив, але був як усі люди. На старість мав проблеми з очима, ходив в окулярах.

Після сьомого класу Іван Сененко працював у колгоспі. У 20 років пішов на фронт. Воював у Ленінграді. Додому повернувся 1947 року з пораненням руки. Одружився з акушеркою Марією.

— Вона всіх дітей у наших жінок переловила, мій старший син при ній народився, — каже Негієвич. — Померла років 20 тому. У них із Іваном дві доньки, Настя і Вєра. До смерті він жив із Настею.

Працював Сененко у колгоспі, недовго в сільраді. Перед пенсією — сторожем і вантажником у сільському магазині.

Старша донька Івана Романовича Анастасія Мисник уже пенсіонерка. Живе в цьому ж селі, має двох синів. Чоловіка втратила торік навесні. А у вівторок поховала рідну сестру Віру. Жінка жила в Лубнах із донькою.

×